Скляна промисловість — одна з базових галузей економіки України, яка відіграє важливу роль у формуванні макроекономічних показників окремих регіонів і держави загалом.

Галузі виробництво листового скла, включаючи армоване, пофарбоване, забарвлене тощо; формування та оброблення листового скла (виробництво листового загартованого та багатошарового скла, виробництво скляних дзеркал, виробництво склопакетів); виробництво ємностей зі скла (виробництво пляшок та інших ємностей зі скла та кришталю, виробництво чарок, іншого столового та кухонного посуду зі скла та кришталю); виробництво скловолокна (виробництво скловолокна, в тому числі скловати, нетканих матеріалів з нього, виробництво тканин зі скловолокна, виробництво волоконно-оптичного кабелю для передавання кодованих даних); виробництво лабораторних, гігієнічних, фармацевтичних скляних виробів, скла для наручних та інших годинників; виробництво оптичного скла і оптичних елементів без оптичного оброблення, деталей для біжутерії, електроізоляторів і скляної ізоляційної арматури, скляних блоків для мостіння, скляних трубок і стрижнів, колб для ламп тощо; монтаж, ремонт та формування скляних труб, трубок та трубопроводів на промислових підприємствах; виробництво медичних інструментів; виробництво оптично оброблених елементів; виробництво іграшок зі скла.

Історія Перший період розквіту скляної промисловості в Україні припадає на ХІ – ХІІ століття, коли виробництво скла, зокрема, скляних прикрас набуло масового характеру і розвивалося в найбільших торговельних центрах – Києві, Чернігові, Любечі, Галичі.

У XIV- XVI століттях на зміну ремісничим майстерням приходять перші мануфактурні підприємства – гути. Найперші гути з’являються у Белзькому, Городецькому, Любачівському староствах на західноукраїнських землях.

У XVII столітті з'являються гути в Львівському старостві, на Закарпатті (поблизу Мукачева), а головні на Волині, Київщині й з другої половини XVII століття на Лівобережній Україні та на Слобожанщині. Під кінець XVII століття на Лівобережжі працювало 25 гут, на яких виготовлялося віконне скло, різноманітний посуд (зокрема аптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло.

Наприкінці ХІХ століття постали великі скляні заводи на Донбасі, які працювали на мінеральному паливі (у Лисичанському і Костянтинівці). Станом на 1913 рік на Донбасі виготовлялося 2/3 продукції українського скла. Перед початком Першої світової війни на Донбасі було 10 скляних заводів,а на Правобережжі - 17, найбільші з них: Рокитянський, Романівський (Новоград-Волинський), Мірчанський (Київ).

Після занепаду під час революції скляна промисловість почала відроджуватися у 20-х роках. У 1928 — 1929 роках, на території Правобережної України діяли 14 скляних заводів.

Друга світова війна Під час Другої світової війни скляна промисловість знову зазнала занепаду, але поступово відновилася і модернізувалася. Частка УРСР в загальносоюзній продукції скляної промисловості складала у 1970 році — 22,0%, у 1974 — 25,8%. На початку 70-х років в УРСР налічувалося близько 60 підприємств скляної промисловості, у тому числі 6 заводів з виробництва листового і технічного скла, 14 — сортового посуду, 8 — пляшок, 6 — тарного скла, 9 — дзеркал. Скляна промисловість була зосереджена передусім на Донбасі (тут вироблялося 95% продукції віконного скла). Найбільші заводи: Костянтинівський пляшковий завод, Костянтинівський склоробний завод (заснований 1897), Костянтинівський завод «Автоскло» (з 1897), Лисичанський (з 1935), Львівський, Запорізький склоробний, Херсонський скляної тари, Дзеркальна фабрика в Одесі, завод художнього скла в Києві.

Після відновлення незалежності Після здобуття Україною незалежності і з переходом до ринкової економіки виробництво усіх видів скла в Україні скоротилося. Виробництво віконного скла становило у 1990 році 52 млн м2, а у 2007 році становило близько 20 млн м2. Обсяги виробництва полірованого скла скоротилися від 7,8 до 4 м2, а армованого скла від 3,5 до 0,1 м2.

У Київській області в 2019 році планується будівництво найбільшого в Європі заводу з виробництва скла потужністю 600 тонн на добу, в який буде інвестовано понад 300 млн євро. Завод зводитимуть за кошти американських інвестицій. Керівником проєкту призначили президента групи компаній “Агромата” Олександра Моляку. Зазначається, що спорудження підприємства триватиме близько двох років.

У березні 2019 року Чернігівська обласна рада надала дозвіл на користуванням родовищем кварцових пісків “Вершини” товариству з обмеженою відповідальністю “Сенд Індастрі” з метою побудови заводу з виробництва листового скла. Станом на перший квартал 2019 року в Україні відсутнє виробництво листового скла, тож його доводиться імпортувати.

Проєкт реалізують компанія “Стюарт інжиніринг” (США) та Швейцарський фонд P-Build Holding AG, а обсяг інвестицій складає 250 млн доларів США. Добуватиме пісок ТОВ “Сенд Індастрі”, а компанія “Стюарт інжиніринг Україна”, будуватиме підприємство в с. Ваганичі, де у 70-х роках XX століття були розвідані великі поклади кварцового піску.

Підприємство збудують у місті Городня на території колишнього аеродрому. Потужність підприємства становитиме 600 тонн скла на добу. На заводі виготовлятимуть листове скло та склопакети, а також розглядається можливість виробництва автомобільного скла для провідних європейських автовиробників.

Чисельність персоналу на заводі становитиме 250 осіб, та ще 100 на видобутку піску. Частина фахівців пройде стажування в Європі й США. Підприємство планується збудувати за 3 роки.

Підприємства Костянтинівський завод «Автоскло» імені Бондарева Костянтинівський склоробний завод Костянтинівський пляшковий завод імені 13-ти розстріляних Костянтинівський завод скляних і майолікових виробів Запорізький склоробний завод Бережанський склозавод Рокитнівський скляний завод Романівський склозавод Костопільський завод скловиробів Лисичанський склозавод Херсонський завод скляної тари Мар'янівський склозавод Биківський склозавод Житомирський завод «Біомедскло» Львівський склозавод Бучанський завод склотари Гостомельський склозавод Ізюмський завод офтальмологічної лінзи Ізюмський приладобудівний завод ПАТ «Склоприлад» Полтавський завод медичного скла Пролетарій (склозавод) Вільногірське скло Попаснянський скляний завод Мереф'янський скляний заводЗ керамічної промисловости//[Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3. — С. 1082-1096.]

Колишні Завод “Галичскло”, ЛьвівВід Львова до Харкова: 10 проектів реновації занедбаних заводів

Пов'язані події День скловиробника

Див. також Асоціація підприємств скляної промисловості «Скло України» Скляна промисловість Гутництво Гутне скло

Примітки

Посилання

Виробництво скла та виробів зі скла в Україні