Слобі́дка — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
Історія
Село виникло як слобода (поселення, мешканці якого звільнялися на початковий період від феодальних повинностей) на землях Бабина (тепер — Бабин Середній). Слобідка — це зменшувальна форма від слова «слобода». Пізніше ж був заснований фільварок, на якому селяни відробляли повинності. Перша письмова згадка належить до 1787 року.
У 1880 році було 50 будинків і 272 жителі в селі та 3 будинки і 12 мешканців на території фільварку (265 греко-католиків, 13 римо-католиків, 6 юдеїв; 271 українець і 13 поляків).
Поблизу села в напрямку на схід і на північ виявлено дві групи давніх курганних поховань
В часи Першої світової війни під час червневого наступу 1917р. біля села проходила лінія фронту про що свідчать численні залишки окопів.
У 1939 році в селі проживало 410 мешканців (405 українців і 5 польських колоністів)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33..
Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп ім. Шевченка Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Кудлатівську сільраду з приєднанням до Слобідківської сільради. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку і Довпотівську сільради з приєднанням до Слобідської сільради.
Соціальна сфера
У Слобідці є церква Св. ДмитріяУ Слобідці досі функціонує 107-річний дерев'яний храм святого Дмитрія. ФОТО. — «Вікна», 2018.09.05. (храмове свято 8 листопада), збудована 1901 року. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у слобідківській церкві 4 давні дзвони діаметром 50, 34, 30, 25 см, вагою 63, 20, 13, 7 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Була філіяльною церквою парафіяльної в Перевозці. В радянський період церква була недоступна для богослужінь. З 1990-х років — знову в користуванні греко-католицької громади, належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква збереглася в західній частині села, недалеко від центральної дороги. Тридільна одноверха, до вівтаря має прибудовану з півночі ризницю. Стіни над опасанням, четверика і восьмерика обшальовані вертикально дерев'яною вагонкою. Невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця розташована з заходу від церкви.
На території села знаходиться: Укрпошта ФАП Бібліотека 2 магазини 150 дворів, 543 мешканці. Село є повністю електрифікованим та газифікованим. У 2017 році було проведене вуличне освітлення.
Вулиці У селі є вулиціДовідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району:
Верховинська Зелена Молодіжна Січових Стрільців Тараса Шевченка В'ячеслава Чорновола Фото
Примітки