Мо́шківці — село в України, у Войнилівській селищній громаді Калуського району Івано-Франківської області. Населення становить 235 осіб.
Географія Село Мошківці розташовано за 43 км від обласного центру, за 29 км від обласного центру, за 10 км від центру громади та за 30 км від найближчої залізничної станції — Калуш на лінії Івано-Франківськ — Стрий. Межує з селами Колодіїв, Сівка-Войнилівська, Старий Мартинів та Суботів. Через західну частину села тече річка Сівка, права притока Дністра (басейн Чорного моря).
Топоніми Урбаноніми Кількість елементів інфраструктури в селі — це 11 вулиць.
Вулиці
Клубна Кобилянської Ольги Косарів Братів Лесі Українки Лугова Миру Нова Перемоги Стуса Василя Тичини Центральна
Населення Станом на січень 1939 року у селі мешкало 600 осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 344 осіб, станом на 2022 рік — 235 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. МошківціМоваЧисло ос.Відсоток українська 343 99,71 інші 1 0,29+
Історія Згадується 5 грудня 1446 року в книгах галицького суду№ 1711. Coram nobis Ignathkone… // Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. T. 12: Najdawniejsze zapiski sądów halickich (1435—1475). — Lwów: skł. gł. w księg. Seyfartha i Czajkowskiego, 1887. — S. 151. — 551 s. .
У податковому реєстрі 1578 року в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церкваPolska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 96. .
У 1880 році в селі мешкало 334 особи та 9 осіб на землях фільварку (більшість — греко-католики, крім 55 римо-католиків), церква Різдва Найяснішої Діви Марії (греко-католицька парафія у селі Сівка).
У 1939 році в селі мешкало 600 осіб, з них: 560 українців-греко-католиків, 30 українців-римокатоликів та 10 поляків.
Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 року до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 року під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп імені Лесі Українки Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Мошківську сільську раду з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради.
Пам'ятки, визначні місця Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована 1869 року. У серпні 1916 року для потреб австрійського війська у мошківецькій церкві було конфісковано 4 давні дзвони діаметром 58, 30, 22, 32 см, один із дзвонів вагою 16 кг, виготовлені у 1799, 1686 та 1799 роках. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала. Хрест на розвилці з написом: «Спомагаймо померших не тілько слезами, але і молитвами. Мошківці. 1923 р.».
Інфраструктура В селі діють фельдшерсько-акушерський пункт та Народний дім.
Відомі люди Марійчин Андрій Ількович — «Тютюнник» (1914—1946) — сотенний сотні «Вітрогони». Шинкарук Неоніла Іванівна — начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Міністерства освіти і науки України. Заслужений працівник освіти України. Д-р Ян Янув (1888—1952) — польський філолог, наукові зацікавлення полягали здебільшого в дослідженні українських текстів XVI—XVII століть та порівнянні їх з польськими, і в українській діалектології Галичини.
Див. також Мошковські
Примітки
Джерела
Посилання