Карл Ріхард Ґанцер (; 5 травня 1909, Ґунценгаузен, Німецька імперія — 11 жовтня 1943, біля Гомеля, БРСР) — німецький історик-антисеміт, доктор філософських наук. Почесний баннфюрерЗвання, еквівалентне оберсту (полковнику) вермахту. гітлер'югенду (1941). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг.
Біографія Син торговця. Вивчав історію в Мюнхенському університеті, в 1933 році захистив дипломну роботу на тему «Ріхард Вагнер і революція» і здобув науковий ступінь доктора філософії. Під час навчання вступив у Націонал-соціалістичний союз студентів, в 1929 році — у НСДАП і СА.
З 1935 року — член консультативної ради Імперського інституту історії Нової Німеччини, з кінця 1941 року виконував обов'язки директора інституту. Перебуваючи на цій посаді, написав популярну брошуру «Імперія як європейська регулююча сила», яка була видана 378 разів (всього близько 850 000 екземплярів).
В 1943 році Ґанцер був призваний на службу в вермахт. Загинув 11 жовтня 1943 року в Білорусі.
Спадок В 1946 році твори Ґанцера були заборонені в радянській зоні окупації Німеччини.
У Федеральному архіві Кобленца зберігається об'ємистий спадок Ґанцера, який включає в себе документи, пов'язані з його журналістською діяльністю та роботою в інституті.
Сім'я В 1935 році одружився з Лідією Ґоттшевскі. В шлюбі народились 4 дітей.
Нагороди
Почесний кут старих бійців Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу Золотий почесний знак Гітлер'югенду Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (15 вересня 1944; посмертно) — вручений вдові Ґанцера Густавом Адольфом Шеелем.
Бібліографія
Weiter, nur weiter!: Der Roman d. dt. Aufbruchs 1917–1933, Loewe, Stuttgart 1933. Richard Wagner, der Revolutionär gegen das 19. Jahrhundert, Bruckmann, München 1934. (Zugl.: München, Phil. I. Sekt., Dissertation) Vom Ringen Hitlers um das Reich: 1924–1933, Zeitgeschichte, Berlin 1935 (2. Auflage 1942) Das deutsche Führergesicht, J. F. Lehmanns Verl., München 1935. (bis 1941 in vier Auflagen erschienen) Geist und Staat im 19. Jahrhundert, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1936. 9. November 1923, Albert Langen/Georg Müller, München 1936 Richard Wagner und das Judentum, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1939 Der heilige Hofbauer, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1939 Aufstand und Reich, J. F. Lehmanns Verl., München 1940 (2. Auflage 1942) Das Reich als europäische Ordnungsmacht, Hanseat. Verl. Anst., Hamburg 1941
Примітки
Джерела
Helmut Heiber: Walter Frank und sein Reichsinstitut für Geschichte des neuen Deutschlands (= Quellen und Darstellungen zur Zeitgeschichte. Bd. 13). Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1966, ISSN 0481-3545. Matthias Berg: Karl Richard Ganzer. In: Michael Fahlbusch, Ingo Haar, Alexander Pinwinkler (Hrsg.): Handbuch der völkischen Wissenschaften. Akteure, Netzwerke, Forschungsprogramme. Unter Mitarbeit von David Hamann. 2., grundlegend erweiterte und überarbeitete Auflage. De Gruyter Oldenbourg, Berlin/Boston 2017, ISBN 978-3-11-043891-8, S. 203–209. Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich, Frankfurt am Main 2007, S. 174. Rolf Hellmut Foerster: Die Idee Europa 1300-1946: Quellen zur Geschichte der politischen Einigung. dtv, München 1963, S. 264. Lebenslauf von Holle Ganzer In: Holle Ganzer, Hölderlins Ode «Chiron», Diss. FU Berlin, 1976, S. 235. Wolfgang A. Mommsen (Bearbeiter): Die Nachlässe in den deutschen Archiven: (mit Ergänzungen aus anderen Beständen), Teil II, Schriften des Bundesarchivs, Harald Boldt Verlag, Boppard am Rhein 1983, (Nr. 7092), S. 755. ↑Bernd Schneidmüller: Von der deutschen Verfassungsgeschichte zur Geschichte politischer Ordnungen und Identitäten im europäischen Mittelalter. In: Zeitschrift für Geschichtswissenschaft 53, 2005, S. 485–500, hier: S. 490. Stephanie Kluge: Kontinuität oder Wandel? Zur Bewertung hochmittelalterlicher Königsherrschaft durch die frühe bundesrepublikanische Mediävistik. In: Frühmittelalterliche Studien, Bd. 48, 2014, S. 39–120, hier: S. 62. Klaus D. Patzwall: Die Ritterkreuzträger des Kriegsverdienstkreuzes, 1942–1945: eine Dokumentation in Wort und Bild, Verlag Militaria-Archiv K.D. Patzwall, 1984, S. 186.