Фрідріх Егон (Фрітц) Шерфке (; 7 вересня 1909, Позен, Німецька імперія — 15 вересня 1983, Бад-Зоден, ФРН) — польський футболіст німецького походженняD. Matelski, Mniejszość niemiecka w Wielkopolsce w latach 1919–1939, Poznań 1997, s. 307; tenże, Niemcy w Polsce w XX wieku, op. cit., s. 138, za: "Konferencja. Udział mniejszości narodowych w różnych formacjach wojskowych w czasie kampanii wrześniowej 1939 r.", Warszawa 2009, s.42, виступав на позиції нападника, учасник Олімпійських ігор 1936 року та чемпіонату світу 1938 року.
Життєпис Фрідріх народився в сім'ї виробника сільськогосподарської техніки. Після 1918 року в результаті Великопольського повстання і Версальського договору його край став частиною Другої Польської Республіки. Шерфке відвідував гімназію Шиллера, найбільшу школу для німецької меншини в ПознаніAngaben zur Biografie aus: Thomas Urban: Schwarzer Adler, weißer Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Göttingen 2011, S. 59–74.. Незабаром після закінчення університету зайняв керівні посади в компанії свого батька, в якій також була й майстерня для ремонту автомобілів.
Після німецького вторгнення до Польщі та возз'єднання Познані з німецьким рейхом у жовтні 1939 року він отримав Німецький Фолькліст. Нова німецька влада використовували його як «тимчасового фахівця» з футболу в новоствореній Райхсгауській земліDer Kicker, 18. Juni 1940, S. 23.. Йому було доручено відродити «німецький футбол» у Познані. пробув на посаді протягом декількох тижнів, допоки її не зайняв офіцера вермахтуOstdeutscher Beobachter, 8. April 1940, S. 5. Також був також одним із засновників «1. ФК Позен», який був відкритим лише для німецьких громадян, у цьому клубі займав посаду президента. Після перетворення клубу в ЛСВ (Позен) в жовтні 1940 року пішов у відставкуDer Kicker, 24. Dezember 1940, S. 23..
Після цього з дозволу Вермахту продовжував працювати в авторемонтній майстерні, в якій також стояли відремонтовані машини особового складу СС. У лютому 1943 року був мобілізований до ВермахтуDeutsche Dienststelle, II C2 111014/209, S. 3–4.. Будучи у званні унтер-офіцера у січні 1945 року отримав поранення в Югославії. Після перебування в лікарні, у квітні 1945 року був переведений у Шлезвіг-Гольштейн, де потрапив у британський полон.
У липні 1945 року звільнений з полону, але повернутися до рідної Познані змоги не мав. Він оселився зі своєю дружиною і сином, які встигли втекти від наступу фронту, спочатку в Зенфтенберзі, а звідти в 1947 році виїхали до Західного Берліна. Там він відкрив меблевий магазин, в якому пропрацював понад 30 років. На початку восьмидесятих років він переїхав до Гессену, у Франкфурт-на-Майні. Помер у лікарні Бад-ЗоденаGazeta Wyborcza (Poznań) 28. August 2011..
Клубна кар'єра 16-річний Фрідріх Шерфке разом зі своїм старшим братом Гюнтером приєднався до футбольного клубу «Варта» (Познань) у 1925 році. Незабаром після цього став провідним центральним нападником у команді.
Брати Шерфке доклали значних зусиль у виграш польського чемпіонату 1929 року. Фрідріх Шерфке став одним з найуспішніших нападників ліги, забивши 131 м'яч за дванадцять сезонів, ставши другим найкращим бомбардиром Польщі в міжвоєнний період (за цим показником він поступився лише Теодору Петереку з «Руху Великі Гайдуки»).
З лютого 1940 року виступав у «1 ФК Позен», тепер в основному як півзахистник, водночас був капітан команди. У жовтні 1940 року він був капітаном команди Вертландс у Кубку земель, але перестав ним бути після поразки Сілезії з рахунком 1:2 в першому туріOstdeutscher Beobachter, 7. Oktober 1940, S. 3.. Після перейменування «1 ФК Позен» у ЛСВ Позен в жовтні 1940 року він не виступав за командуDer Kicker, 26. November 1940, S. 27.. Влітку 1941 року він приєднався до новоствореної СГ СС Позен, хоча він, як і більшість інших гравців, не належав до ССOstdeutscher Beobachter, 28. Juli 1941, S. 5.. Після розформування СГ у лютому 1942 32-річний Фрідріх Шерфке завершив футбольну кар'єру.
Кар'єра в збірній У 1932 році був викликаний до збірної Польщі на матч проти Латвії (2:1). Після чого наступного виклику чекав три роки. Дуже хотів бачити Фрідріха у футболці збірної виконувач обов'язків головного тренера поляків у 1935/36 років німець Отто Курт.
Отто також випустив його в двох матчах проти збірної Німеччини в 1935 році у Вроцлаві (0:1) та в 1936 році у Варшаві (1:1). «Kicker» оцінив його як «розумного, (...) технічно кваліфікованого, дуже елегантного лідера»Der Kicker, 15. September 1936, S. 4, 7..
Фридерік Шерфке брав участь в Олімпійських іграх 1936 року в Берліні, де Польща посіла четверте місце. У матчі проти Великої Британії отримав важку травму — перелом ребер — через що не зіграв у програному поляками півфінальному поєдинку.Відсутність у цьому поєдинку Шерфке також вказувалася як одна з ймовірних причин поразки. Незабаром після цього він написав підручник для юних футболістів. Через два роки його ім'я та прізвище було полонізоване (Fryderyk Szerfke), під ним він грав у польській «кадрі» на чемпіонаті світу у Франції. У другому поєдинку на турнірі, 5 червня 1938 року проти Бразилії, відзначився голом, встановивши на той час рахунок 1:1sport.pl 5. Juni 2013. Зрештою, в додатковий час, Польща програла той матч (5:6). Автором решти голів польської збірної був Ернест Вілімовський з «Руху» (Великі Гайдуки).
Вперше вивів «кадру» з капітанською пов'язкою 25 вересня 1938 року в Ризі проти Латвії (1:2)Andrzej Gowarzewski: Biało-Czerwoni 1921-2001. Katowice 2002, S. 59.. Цей же матч став останнім для Фрідріха у складі польської збірної. В цілому в складі головної команди Польщі зіграв 12 матчів та відзначився 1 голом.
Контраверсійність Оскільки Шерфке зареєструвався на початку Другої світової війни у німецькому Фольклісте і перебрався до офісу Познанському спортивного управління, він був польською підпільною пресою затаврований як «зрадник»Bogdan Tuszyński: Za cenę życia. Sport Polski Walczącej 1939–1945. Warszawa 2006, S. 30.. За часів Польської Народної Республіки був звинувачений у тому, що був на службі в гестапо й навіть публічно виступав у формі ССz. B. Józef Hałyś: Almanach: Polska piłka nożna. Kraków 1986, S. 87.. Інформація про його нібито діяльність в гестапо, принаймні як водія, також знайшла своє відображення в міжнародних спортивних енциклопедіях.
Але в 2001 році редакція познанської газети лівого спрямування «Газета Виборча» спромоглася спростувати версію щодо причетності Фрідріха до СС. Тогочасні свідки й історики навіть повідомили газеті, що Шерфке в перші два роки війни врятував декількох колишніх польських товаришів по команді та їхніх родичів з німецького полону, які були звільнені або врятованих від депортації на примусову працю, включаючи воротаря збірної Польщі Маріана ФонтовичаRadosław Nawrot: Friedrich/Fryderyk Scherfke - Fußballer zwischen Polen und Deutschland, in: Vom Konflikt zur Konkurrenz. Deutsch-polnisch-ukrainische Fußballgeschichte. Hrsg. D. Blecking/L. Pfeiffer/R. Traba. Göttingen 2014, S. 127.. Також допоміг дружині Збігнєва Шульца, іншого воротаря «Варти» (німецька окупаційна влада планувала відправити її як остарбайтера), нападнику «Варти» Болеславу Гендері (арештований за гру в футбол) та Міхалу Флігєру, які в футболці «Варти» в 1929 році виграли чемпіонат ПольщіGazeta Wyborcza, Niemiecki piłkarz, gwiazda "Warty". Po 1939 r. grał dalej. By Radosław Nawrot . Навіть польський адвокат своїх батьків та його сім'ю Фрідріх врятував від депортації, про що пізніше повідомила його дочкаGazeta Wyborcza (Poznań) 3. Juni 2012.. Окрім цього, Шерфке попереджав колишніх членів спортивної команди, які приєдналися до підпільної армії АК, про дії СС. Вважається, що на нарадах Гестапо він виступав як захисник ПольщіGazeta Wyborcza (Wielkopolska), 14. September 2001, S. 20, vgl. Thomas Urban: Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Verlag Die Werkstatt, Göttingen 2011, ISBN 978-3-89533-775-8, S. 70–72..
З позитивної точки зору його висвітлювали під час фоторепортажу про збірну ПольщіSławomir Kielbus/Radosław Nawrot: Kazimierz Górski. Warszawa 2008, S. 9. У 2011 році було оприлюднено текст листа-співчуття від 1983 року до вдови Фрідріха, в якому колишні польські одноклубники з «Варти» (Познань) називали його вірним помічникомThomas Urban: Schwarze Adler, Weiße Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Verlag Die Werkstatt, Göttingen 2011, ISBN 978-3-89533-775-8, S. 74..
Статистика виступів У збірній №ДатаМісцеГосподарРахунокГостіМ'ячіПриміткиПосилання Стадіон Місце 1. 2 жовтня 1932 Війська Польського Варшава 2:1 товариський 2. 12 травня 1935 Пратер Відень 5:2 товариський 3. 15 вересня 1935 Шлезеркампфбан Вроцлав 1:0 товариський 4. 3 листопада 1935 ОНЕФ Бухарест 4:1 товариський 5. 16 лютого 1936 дю Жубіль Брюссель 0:2 товариський 6. 6 вересня 1936 Београдські Белград 9:3 товариський 7. 13 вересня 1936 Війська Польського Варшава 1:1 товариський 8. 4 жовтня 1936 Ідретспаркен Копенгаген 2:1 товариський 9. 23 червня 1937 Війська Польського Варшава 3:1 товариський 10. 25 травня 1938 Війська Польського Варшава 6:0 товариський 11. 5 червня 1938 де ла Мено Страсбур 6:5 Мундіаль 1938 12. 25 вересня 1938 АСК Рига 2:1 товариський
Досягнення Клубні Екстракляса Чемпіон (1): 1929 Срібний призер (2): 1928, 1938
Примітки
Література Thomas Urban: Schwarzer Adler, weißer Adler. Deutsche und polnische Fußballer im Räderwerk der Politik. Getynga 2011, s.59-75. Jarosław Owsiański, Tomasz Siwiński "Historia futbolu wielkopolskiego", wydawnictwo – Zibigrafia, Poznań 2013.
Andrzej Gowarzewski: MISTRZOSTWA POLSKI. LUDZIE (1918-1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017, s. 170
Посилання
Профіль гравця на сайті soccerpunter.com Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті eu-football.info Профіль гравця на сайті sports-reference.com