Есто́нські Конституці́́йні Збо́ри () — перший естонський парламент, що існував у 1919-1920 роках.
Історія скликання
Перше скликання 15 (28 листопада) 1917 року тимчасова Земська рада Естляндської губернії проголосила себе у Ревелі законною верховною владою до скликання Естонських Конституційних Зборів і закликала до виборів у нього «для визначення майбутнього державного устрою Естонії». 19 листопада (2 грудня) Виконком Естляндської Ради робітничих, військових, безземельних і малоземельних депутатів ухвалив рішення про розпуск Земської ради і одночасно підтримав ідею скликання Конституційних зборів, призначивши вибори на 21-22 січня (3-4 лютого) 1918 року.
Вибори відбулися в призначений термін, РСДРП (б) отримала на них 37,1% голосів. Конституційні збори передбачалося відкрити 15 лютого 1918 року, але це не вдалося зробити у зв'язку з початком наступу німецьких військ.
Повторне скликання Повторно Естонські Конституційні збори було скликано 5-7 квітня 1919 року, Тимчасовим урядом Естонії під час війни Естонії за свою незалежність проти окупаційних військ більшовиків. Вибори до зборів проходили за пропорційною системою голосування, в них брали участь і солдати на фронті. Вибори виграли ліві і центристські партії:
Ліві партії% ГолосиМісцяЦентристські партії% ГолосиМісцяПраві партії% ГолосиМісцяІнші% ГолосиМісцяСоціал-демократи% 33.3 41Народна партія Естонії% 20.7 25Аграрна ліга% 6.5 8Етнічні меншини% 3.8 4Партія праці% 25.1 30Християнська національна партія% 4.4 5Інші% 0.4 0Незалежні соціалісти% 5.8 7Всього лівих% 64.2 78Всього центристських% 20.7 25Всього правих% 10.9 13Всього інших% 4.2 4
Засідання 120 членів Конституційних зборів зібралися на перше засідання 23 квітня 1919 року (день, який відзначають як день народження естонського парламенту), і обрали голову, соціал-демократа Аугуста Рея. 7 травня збори прийняли закон про державну початкову освіту: встановлювався принцип обов'язкової і безкоштовної початкової 6-річної освіти.Public Elementary Schools Act at Estonian Historical Archives 9 травня 1919 року естонський Тимчасовий уряд пішов у відставку і вперше було обраний повністю демократичний уряд Естонії під керівництвом прем'єр-міністра Отто Штрандмана (Естонська партія праці). 15 травня збори прийняли «Декларацію Естонських Конституційних Зборів про державну самостійність і незалежність Естонії», спрямовану світовій спільноті для визнання Естонії незалежною державою, підтвердивши тим самим першу Декларацію незалежності Естонії 4 червня 1919 року збори прийняли тимчасову конституцію Естонії. 10 жовтня 1919 року було прийнято закон про аграрну реформу, який конфісковував і перерозподіляв садиби балтійських німців, закінчивши 700-річний період володіння регіоном німцями після Лівонського хрестового походу. Encyclopædia Britannica 11th edition 13 лютого 1920 був ратифікований Тартуський мирний договір, підписаний Естонією і Радянською Росією 2 лютого 1920 року.
Перша конституція Естонії була прийнята 15 червня 1920 року. Після того, як конституція набула чинності, і були проведені перші парламентські вибори, Конституційні збори саморозпустилися 20 грудня 1920 року.
Примітки
Джерела Kes Asutavast Kogust kustutas viimase küünla? – Postimees, 28. veebruar 2009.
Посилання Protokollid (esimene istungjärk) Protokollid (teine istungjärk) Protokollid (kolmas istungjärk) Protokollid (neljas istungjärk) Protokollid (viies istungjärk)