Софія Стефанівна Вольська-Мурська ( 1894, Канівський повіт — 1946, Мюнхен) — українська громадська діячка, перекладачка з англійської та французької мов, філологиня. Одна з найбільш діяльних учасниць українського фемінізму початку ХХ століття.

Життєпис Софія Вольська народилась на Канівщині у 1894 році в родині українізованих поляків Стефана та Францішки Вольських, які часто влаштовували у своєму київському помешканні зібрання «українців польської культури». Освіту здобула в католицькій школі при монастирі Святого Онуфрія у Львові. Згодом навчалася за кордоном у Франції та Великій Британії.

Софія Вольська стала першою перекладачкою англійською мовою драматичної поеми Лесі Українки «Вавилонський полон», яка була видана у Великій Британії та США у 1916 році.Перший переклад драматичного твору Лесі Українки англійською мовою ; Тамара Скрипка, t-skrypka.name, 2010.

З 1918 року за протекцією В'ячеслава Липинського Вольська працювала перекладачкою в Міністерстві закордонних справ УНР у Відні. У Відні вона зустріла та 10 липня 1919 року одружилася з Володимиром Мурським.«Європейська Одисея» Володимира Мурського ; В. Окіпнюк, Д. Козлов, Історична правда, 21 квітня 2021.

Була секретаркою утвореного 18 червня 1920 року у Відні Українського жіночого союзу. Входила до управи цього товариства. Товаришувала з Оксаною Драгомановою — двоюрідною сестрою Лесі Українки та племінницею Михайла Драгоманова.

Після народження першої дитини, Софії, родина Мурських змушена була тимчасово переїхати до Львова. Софія Вольська-Мурська увійшла до комітету З'їзду українських жінок 22-23 грудня 1921 року у Львові.

Після виїзду уряду УНР з Польщі 1923 року чоловік був змушений залишити державну службу і почав підробляти журналістикою. Софія Вольська-Мурська у той час теж фінансово вкладалася в родину. 1922 року у Львові у її перекладі було видано українською мовою роман Артура Конан-Дойла «Загублений світ». На виручені від публікації кошти родина Мурських жила деякий час.

У 1926 році в Києві видавництвом «Книгоспілка» була видана книга братів Жерома та Жана Таро «Пригоди Самби Діуфа» в українському перекладі Софії Вольської-Мурської.

Мати перекладачки Францішка Вольська теж була відомою особистістю серед української творчої інтелігенції кінця ХІХ — першої чверті ХХ століття.

Під час перебування в Туреччині діячка продовжила займатися громадською діяльністю. Брала участь у міжнародному жіночому конгресі, який відбувся у Стамбулі у 1935 році. Після смерті чоловіка Вольська-Мурська разом із дітьми у 1936 році переїхала до Галичини, а наприкінці Другої світової війни — до Німеччини.

Як вдова відомого діяча УНР отримувала певний час матеріальну допомогу від Державного центру УНР в екзилі, який у свою чергу фінансував уряд Польщі. Померла 1946 року та похована в Мюнхені на цвинтарі ВальдфрідгофМюнхен для українця. Частина 4. 1960—2017 р.: Пульс українського життя ; І. Парнікоза, ХайВей, 22 жовтня 2015..

Примітки

Джерела Володимир Мурський — представник екзильного уряду УНР у Стамбулі ; В. Окіпнюк, Д. Козлов, Історична правда, 28 серпня 2018. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — сс. 188, 197, 200.