Мінна Карлівна Таппо ( — , Порховський район Псковської області, Російська Федерація) — радянська діячка, новаторка сільськогосподарського виробництва, ланкова льоноводної ланки колгоспу «Красная береза» Порховского району Ленінградської (Псковської) області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Біографія Походила з родини естонських наймитів, які приїхали на заробітки в Порховський повіт Псковської губернії. У 1918 одружилася з наймитом Рудольфом Таппо, працювала у сільському господарстві. Їхня родина однією з перших вступила в колгосп «Красная береза» Порховского району.
Мінна Таппо працювала дояркою колгоспу, а з 1933 по 1938 рік — ланкововою льонарів колгоспу «Красная береза» Порховского району Ленінградської (Псковської) області.
У лютому 1935 року Таппо обрана делегаткою на II Всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників. У листопаді 1936 року обрана делегаткою від Ленінградської області на VIII Всесоюзний з'їзд Рад, в січні 1937 року — делегаткою на XVII Всеросійський з'їзд Рад, на яких приймалися нові Конституція СРСР і Конституція РРФСР.
Однією з перших в 1936 році засвоїла стахановські методи праці на льонотеребильному агрегаті, зібравши рекордний для Ленінградської області врожай льоноволокна. У 1937 році ланка Мінни Таппо отримало по 12,7 центнера льоноволокна з гектара. Таппо була однією із організаторів спеціалізованих ланок льонарів.
З 1938 року — голова колгоспу «Красная береза» Порховского району. У роки німецько-радянської війни була в евакуації в Сталінградській області, де працювала головою колгоспу.
Після війни повернулася в рідний колгосп «Красная береза» (після укрупнення — імені Крупської), де працювала ланковою, телятницею, дояркою. У 1963 році вийшла на пенсію.
Нагороди два ордени Трудового Червоного Прапора (4.04.1939,) орден «Знак Пошани» (16.03.1936) медалі
Джерела Верховный Совет СССР избран! // Работница. — № 35—36. — 1938. — 19 января. — С. 6. Таппо Минна Карловна // Псковский биографический словарь / Псковский государственный педагогический институт имени С. М. Кирова; ред. совет: В. Н. Лещиков (пред.) и др. — Псков: ПГПИ, 2002. — 529 с. — ISBN 5-87854-219-6.