«Борислав сміється» (інші назви «Вос­кові ко­ролі» та «Ко­ролі вос­ку») — український радянський втрачений німий художній фільм знятий 1927 року на кіностудії ВУФКУ Одеса.

Історія Сюжет фільму заснований на однойменному романі українського письменника Івана Франка.

Прем'єра стрічки відбулась 16 грудня 1927 року в Києві та 11 липня 1930 в Москві.

Знімальна група Режисером фільму виступив німецький кінематографіст Йосип Рона, сценаристом — Пав­ло Не­че­с (під псевдонімом Миргородський), а художниками-постановниками — Василь Кричевсь­кий та Сергій Ху­дя­ков.Філатов Антон. Іван Франко — найбільш екранізований український письменник . cutinsight.com/ua/, 27.02.2015

У ролях Іван Замичковський — Ван-Гехт Матвій Ляров — Гер­ма­н Гольд­кре­ме­р (за фільмом — про­сто Гер­ман) Володимир Лісовський Юрій Шумський — Бенедьо Синиця Георгій Астаф'єв Микола Кучинський Леонід Барбе Олександр Нікітін Іван Сизов — робітник Осип Мерлатті Н. Барсов П. Костенко Олександр Чуверов Лідія Мацієвська — Рифка, ма­ти Готліба Микола Надемський — дід Матвій Раїса Рамі-Шор П. Матвієнко Наталія Гебдовська — Варвара

Сюжет У 70-х ро­ках ХІХ століття в Га­ли­чині, по­бли­зу міста Борислава відшу­ка­ли по­кла­ди «зем­ля­но­го вос­ку» (про­дукт наф­ти). У Бо­ри­славі зби­рається без­робітна бідно­та. Ха­зяї вста­нов­лю­ють же­б­раць­ку заробітну плат­ню. Се­ред робітників по­чи­нається страйк. Ма­теріаль­ною підтрим­кою у них є робітни­ча ка­са. Щоб зірва­ти страйк, ха­зяї че­рез най­манців ви­к­ра­да­ють робітни­чу ка­су. Тоді робітни­ки підпа­лю­ють підприємствоАно­то­ва­ний ка­та­лог фільмів, ви­роб­ле­них на Одеській кіно­с­тудії ху­дожніх фільмів та на інших студіях та об'єднан­нях в Одесі у 1917—2004 ро­ках. — Оде­са. — 2004. — С. 72..

Рецензії кінокритиків За словами Олега Ба­бишкіна «…в кра­щих епізо­дах — за­кла­ди­ни па­ла­цу, ра­да по­бра­тимів і роз­гляд па­лиць з за­руб­ка­ми — фільм вра­жав си­лою ре­алізму, ви­хо­див за межі по­ряд­ної ілю­с­т­рації до повісті. Ко­ли зва­жи­ти, що до ре­во­люції тво­ри І. Фран­ка бу­ли ча­с­то не­знані на Наддніпрянській Ук­раїні, це для ба­га­ть­ох бу­ло пер­ше знай­ом­ст­во з йо­го відо­мою повістю».Ба­бишкін О. Ук­раїнська літе­ра­ту­ра на ек­рані. — К.: Ра­дянсь­кий пись­мен­ник, 1966. — С. 41.

Джерела та примітки

Посилання Борислав сміється на сайті vufku.org