1944 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1944 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1944 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1944 року.
Події
24 січня — передові батальйони 4-ї гвардійської і 53-ї армій Другого Українського фронту розпочалась Корсунь-Шевченківська операція двох Українських фронтів, яка через три тижні завершилась оточенням під Корсунем двох німецьких армійських корпусів; 14 лютого — радянські війська оволоділи містом Корсунь-Шевченківський; 17 лютого — радянські війська в районі Корсунь-Шевченківського виступу оточили та знищили більше 10 дивізій німецької групи армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Манштейна (загинуло близько 30 тисяч німців); 10 березня — бойовики польської Армії Крайової та Батальйонів Хлопських у селі Сагринь вбили більше 600 українців, більшість з яких — жінки та діти; 8 квітня — війська Першого Українського фронту Радянської армії вийшли на кордон СРСР з Румунією і Чехословаччиною на фронті довжиною 200 кілометрів і захопили районі центри Станіславської (тепер — Івано-Франківської) та Чернівецької області — Печеніжин, Яблунів, Вашківці, Вижниця, Путила, Глибока; 10 квітня — до Одеси увійшли війська Радянської Армії; 21 — 25 квітня — бій Української Повстанської Армії під Гурбами; 9 травня — війська Четвертого Українського фронту Червоної Армії зайняли військово-морську базу і місто Севастополь; 18 травня — початок депортації кримських татар та інших народів Криму з батьківщини до Узбексистану, Казахстану, Таджикистану та Росії. За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких від 15 до 46 % померло від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944—1945 років; 8 липня — запровадження почесного звання «Мати-героїня», заснування ордену «Материнська слава» і медалі «Медаль материнства». Згідно з «Положенням про звання „Мати-героїня“», воно присвоювалося з одночасним нагородженням орденом матерям, що народили та виховали 10 і більше дітей, після досягнення останньою дитиною віку 1 року за наявності в живих інших дітей цієї матері; 13 липня — початок Львівсько-Сандомирської наступальної операції для оточення німецьких військ у Галичині, взяття Львова й вихід на лінію Вісла-Сян. У результаті наступу військ маршала Івана Конєва в цій операції була розбита українська дивізія СС «Галичина». 14 липня — битва під Бродами між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, у склад якого входила дивізія СС «Галичина» та радянськими військами 1-го Українського фронту. Розгром німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на Львів; 27 липня — радянські війська зайняли Львів і Станіслав (нині — Івано-Франківськ); 20 серпня — початок Другої Яссько-кишинівської операції, яка закінчилась 29 серпня звільненням Молдови, Ізмаїльської області та виведенням Румунії з війни. В ході операції радянські війська втратили 12,5 тисяч чоловік, а німецькі і румунські війська — 18 дивізій; 208 600 німецьких і румунських солдатів і офіцерів попали в полон; 9 вересня — Радянський Союз і Польща підписали договір про «обмін населенням» — поляки із Західної України переселялись на територію Польщі, а лемки з польської території — на Галичину; вересень — початок переселення та депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (день пам'яті — 10 вересня). 8 жовтня — завершення звільнення України від німецьких військ після захоплення села Лавочне (Львівська область) радянськими військами;
Особи
Призначено, звільнено
Народились
29 лютого — Олександр Олександрович Мороз — український політик, Голова Верховної Ради (1994—1998, 2006—2007 рр.); 4 жовтня — Валерій Семенович Поркуян — український футболіст («Чорноморець» Одеса, «Динамо» Київ), триразовий чемпіон СРСР; 24 жовтня — Віктор Євгенович Прокопенко — український футболіст («Чорноморець», Одеса), тренер («Чорноморець», Одеса, «Ротор» Волгоград, «Шахтар» Донецьк), тренер.
Померли
18 січня — Самокиш Микола Семенович — український художник-баталіст, графік (народився 1860 року); 13 березня — Василь Іванович Сімович — український мовознавець, філолог і культурний діяч (народився 1857 року); 10 червня — Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) — український поет, археолог і політичний діяч; син поета Олександра Олеся (народився 1907 року); 25 червня — Муса Джаліль — татарський поет («Моабитські зошити»; народився 1906 року); 22 липня — Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) — український поет (З журбою радість обнялась, По дорозі в казку, Чужина, Перезва; народився 1878 року); 20 серпня — Юрій Іванович Липа — український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму (народився 1900 року); 21 вересня — Олександр Антонович Кошиць — український диригент, композитор і етнограф (народився 1875 року); 1 листопада — Андрей Шептицький (Роман Марія Александр Шептицький) — єпископ Української греко-католицької церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви (1900—1944 рр.) (народився 1865 року);
Засновані, створені
створення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944); заснування Київського ботанічного саду Академії наук УРСР; заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
1000 з часу початку походу київського князя Ігора І Рюриковича на Константинополь та укладення Русько-візантійського мирного договору з імператором Романом I Лакапіном у 944 році за яким руським купцям дозволялось безмитно торгувати в Царгороді за зобов'язання захисту візантійських володінь у3 Криму; 975 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у 969 році. 925 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі у 1019 році. 850 років з часу у 1094 році: захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 800 років з часу у 1144 році: створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 775 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у 1169 році. 750 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році.; 700 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у 1244 році. 675 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 500 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 475 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 375 років з часу у 1569 році: укладення Люблінської унії; надання Магдебурзького права місту Яворову. 350 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква. 325 років з часу у 1619 році: виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 300 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 275 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича. 250 років з часу у 1694 році: обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. 225 років з часу у 1719 році: створення Київської губернії у складі Київської, Орловської, Бєлгородської і Свевської провінцій. До Київської провінції входила ГетьманщинаІсторія України. 7—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, О. Ф. Трухан. — К.; Харків: Веста, 2007. — 176 с.. заснування на Слобожанщині Глушківської (Путивльської) суконної мануфактури — однієї з перших в Україні фабрик.Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ;відп.ред. В. А. Смолій ;авт.кол.:Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України . -К. :Ніка-Центр, 2011. — Т. 1. — 696с. ISBN 978-966-521-571-4 175 років з часу укладення Григорієм Сковородою збірника «Басні Харьковскія» у 1769 році. 150 років з часу у 1794 році: селищу Хаджибей указом Катерини II надано статус міста (2 вересня), яке в 1795 р. було перейменовано в Одесу; 125 років з часу у 1819 році: прем'єри п'єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» на сцені полтавського театру; організації в Полтаві Василем Лукашевичем Малоросійського таємного товариства; повстання військових поселенців у Чугуєві; закриття в Полтаві масонської ложі «Любов до істини»; заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України; 100 років з часу заснування «Інституту музики» Галицького музичного товариства (нині — Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка) у 1844 році. 50 років з часу у 1894 році: відкриття електричного трамваю у Львові; проведення Галицької Крайової виставки у Львові (червень — жовтень); проведення першого документально зафіксованого футбольного матчу в Україні — Львів-Краків (1:0) у Львові (14 липня). 25 років з часу у 1919 році: початку наступу військ Тимчасового робітничо-селянського уряду України на Україну у 1919 році. створення Одеської кіностудії у 1919 році. заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у 1919 році. утворення Національної заслуженої академічної капели України «Думка» у 1919 році. Хотинського повстання під проводом більшовиків проти румунської окупації в якому взяло участь 30 тисяч чоловік у 1919 році. заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині — державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (січень 1919); ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд Української автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919); проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919); ухвали Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);