.

Геометр  — математик, чия область дослідження геометрія.

Хронологічно перераховані деякі важливі геометри та їх основні сфери діяльності:

1000 до 1 року до н. е

(fl. близько 800 до н. е.) — Евклідова геометрія, (близько 750 до н. е. — 690 до н. е.) — Евклідова геометрія Фалес (близько 624 до н. е. — близько 546 до н. е.) — Евклідова геометрія Піфагор (близько 570 до н. е. — близько 495 до н. е.) — Евклідова геометрія, теорема Піфагора Зенон Елейський (близько 490 до н. е. — близько 430 до н. е.) — Евклідова геометрія Гіппократ Хіоський (близько 470—410 до н. е.) — укладання першого повного зводу геометричних знань «Начала» (підручник з геометрії) Мо-цзи (близько 468 до н. е. — близько 391 до н. е.) Платон (427—347 до н. е.) Теєтет Афінський (близько 417 до н. е. — 369 до н. е.) Автолік з Пітани (360 — близько 290 до н. е.) — астрономія, сферична геометрія Евклід (fl. 300 до н. е.) — Начала Евкліда, Евклідова геометрія (іноді називають «батьком геометрії») Аполлоній Перзький (близько 262 до н. е. — близько 190 до н. е.) — Евклідова геометрія, конічні перетини Архімед (близько 287 до н. е. — близько 212 до н. е.) — Евклідова геометрія Ератосфен (близько 276 до н. е. — близько 195/194 до н. е.) — Евклідова геометрія (близько 3 століття до н. е.) — Евклідова геометрія

1–1300 н. е Герон Александрійський (близько 10 н. е. — 70) — Евклідова геометрія Папп Александрійський (близько 290 н. е.— близько 350) — Евклідова геометрія, проективна геометрія Гіпатія (близько 370 н. е. — близько 415) — Евклідова геометрія Брамагупта (597—668) — Евклідова геометрія, вписаний чотирикутник Святий Віргілій (близько 700—784) — ірландський єпископ , Осрайге, пізніше Зальцбурга, Австрія; антиподи й астрономія (близько 800 — близько 860) Сабіт ібн Курра (826—901) — аналітична геометрія, Неевклідова геометрія, конічні перетини Абу-ль-Вафа (940—998) — сферична геометрія, Неевклідова геометрія Ібн аль-Хайсам (965 — близько 1040) Омар Хаям (1048—1131) — алгебрична геометрія, конічні перетини (1116—1196)

1301—1800 н. е П'єро делла Франческа (1415—1492) Леонардо да Вінчі (1452—1519) — Евклідова геометрія (близько 1500 — близько 1610) — Евклідова геометрія, вписаний чотирикутник Марін Гетальдич (1568—1626) Йоганн Кеплер (1571—1630) — використані геометричні ідеї в астрономічній роботі Жерар Дезарг (1591—1661) — проективна геометрія; теорема Дезарга Рене Декарт (1596—1650) — розробив методологію аналітичної геометрії, названа пізніше Картезіанською геометрією Блез Паскаль (1623—1662) — проективна геометрія (1633—1711) Філіпп де ла Хір (1640—1718) — проективна геометрія Ісаак Ньютон (1642—1727) — алгебрична крива 3-го ступеня Джованні Чева (1647—1734) — евклідова геометрія (1666—1727) — геодезист та геометр Джироламо Саккері (1667—1733) — неевклідова геометрія Леонард Ейлер (1707—1783) Тобіас Йоганн Маєр (1723—1762) Йоганн Генріх Ламберт (1728—1777) — неевклідова геометрія Гаспар Монж (1746—1818) — нарисна геометрія Джон Плейфер (1748—1819) — евклідова геометрія Лазар Карно (1753—1823) — проективна геометрія (1771—1859) — проективна геометрія; Точка Жергонна Карл Фрідріх Гаусс (1777—1855) — Theorema Egregium Луї Пуансо (1777—1859) Сімеон-Дені Пуассон (1781—1840) Жан-Віктор Понселе (1788—1867) — проективна геометрія Оґюстен-Луї Коші (1789—1857) Август Фердинанд Мебіус (1790—1868) — евклідова геометрія Лобачевський Микола Іванович (1792—1856) — гіперболічна геометрія, неевклідова геометрія (1794—1847) — Кулі Данделена у конічних перетинах Якоб Штейнер (1796—1863) — прихильник методології синтетична геометрія, проєктивна геометрія, евклідова геометрія

1801—1900 н. е (1800—1834) — Евклідова геометрія Юліус Плюккер (1801—1868) Янош Бояї (1802—1860) — гіперболічна геометрія, неевклідова геометрія (1803—1882) — Евклідова геометрія Йоганн Бенедикт Лістинг (1808—1882) — топологія Людвіг Отто Гессе (1811—1874) — теорія інваріантів та геометрія (1819—1892) — диференціальна геометрія Артур Кейлі (1821—1895) Жозеф Бертран (1822—1900) (1824—1873) — диференціальна геометрія Бернгард Ріман (1826—1866) — еліптична геометрія (неевклідова геометрія) та ріманова геометрія Ріхард Дедекінд (1831—1916) (1840—1927) — теорія в'язі (1843—1903) Макс Нетер (1844—1921) — алгебрична геометрія (1845—1922) Макс Нетер (1844—1921) — алгебрична геометрія Анрі Брокар (1845—1922) — точки Брокара Вільям Кліфорд (1845—1879) — геометрична алгебра (1846—1923) Фелікс Кляйн (1849—1925) Ковалевська Софія Василівна (1850—1891) Федоров Євграф Степанович (1853—1919) Анрі Пуанкаре (1854—1912) Луїджі Б'янкі (1856—1928) — диференціальна геометрія (1860—1940) Герман Мінковський (1864—1909) — Неевклідова геометрія Генрі Фредерік Бейкер (1866—1956) — алгебрична геометрія Елі Жозеф Картан (1869—1951) (1869—1931) — диференціальна геометрія Каган Веніамін Федорович (1869—1953) (1870—1944) — нарисна геометрія Ернст Штайніц (1871—1928) — теорема Штайніца Марсель Гроссманн (1878—1936) Альберт Ейнштейн (1879—1955) — Неевклідова геометрія Освальд Веблен (1880—1960) — проективна геометрія, диференціальна геометрія Еммі Нетер (1882—1935) — алгебрична топологія (1884—1954) (1887—1959) Річард Бакмінстер Фуллер (1895—1983) Гельмут Гассе (1898—1979) — алгебрична геометрія Мауріц Корнеліс Ешер (1898—1972) — художник, який широко використовував геометричні ідеї

1901 — теперішній час Вільям Воланс Дуглас Годж (1903—1975) (1903—1987) (1903—1977) — комбінаторна геометрія Самуель Грейцер (1905—1988) — засновник (1906—1981) Андре Вейль (1906—1998) — алгебрична геометрія Гарольд Коксетер (1907—2003) — теорія політопа, Неевклідова геометрія, проективна геометрія (1908—1994) (1910—1998) Шіінг-Шен Черн (1911—2004) — диференціальна геометрія (1911—1991) (1912—2006) Александров Олександр Данилович (1912—1999) (1915—2005) (1918—1998) Погорєлов Олексій Васильович (1919—2002) — диференціальна геометрія Маґнус Веннінґер (1919—2017) — (1921—2018) Яглом Ісаак Мойсейович (1921—1988) Бенуа Мандельброт (1924—2010) — фрактал (1924—2008) — (1925—2016) (1926—1992) Александр Гротендік (1928—2014) — алгебрична геометрія Бранко Ґрюнбаум (1929—2018) — комбінаторна геометрія Майкл Атія (1929—2019) Понтрягін Лев Семенович (1908—1988) (близько 1930–) (1930–) Джон Мілнор (1931–) Роджер Пенроуз (1931–) Манін Юрій Іванович (1937–) — алгебрична геометрія та діофантова геометрія Арнольд Володимир Ігорович (1937—2010) — алгебрична геометрія Вінберг Ернест Борисович (1937–2020) Джон Конвей (1937–2020) — задача про пакування куль, рекреаційна математика (1938–) — геометрія, алгебрична геометрія (1938–) — алгебрична геометрія, диференціальна геометрія Енріко Бомб'єрі (1940–) — алгебрична геометрія (1942–) (1942–) Річард Гамільтон (математик) (1943–2024) — диференціальна геометрія, потік Річчі, гіпотеза Пуанкаре Громов Михайло Леонідович (1943–) Борисенко Олександр Андрійович (1946) — один із засновників сучасної теорії підмноговидів Руді Ракер (1946–) Вільям Терстон (1946—2012) Шинтан Яу (1949–) Майкл Фрідман (1951–) (1955–) — політоп (1955–) — скульптор (1955–) — комбінаторна геометрія, задача про пакування куль, Евклідова геометрія, Неевклідова геометрія Саймон Дональдсон (1957–) Перельман Григорій Якович (1966–) — Гіпотеза Пуанкаре Мар'ям Мірзахані (1977—2017)

Геометри в мистецтві

Бог, як архітектор світу, 1220—1230, Правильний многогранник Кеплера в Сонячній системі, «Таємниця світу» (1596)Ветхий днями, 1794, Вільям Блейк; з компасом, як символом божественного порядку (1795), Вільям Блейк; тут Ньютон критично зображується як «божественний геометр».

Примітки