Котіс VII (д/н — 18 до н. е.) — володар Одрисько-астейського царства в 31—18 роках до н. е. Стосовно нумерації вчені дискутують: низка дослідників вважає цього царя Котісом V як царя Другого Одриського царства, решта — як Котіс III — правителем Одрисько-астейського царства.
Життєпис Молодший син Садали II, царя одрисів і астеїв. Після смерті батька у 42 році до н. е. став молодшим царем (парадинастом), визнаючи владу старшого брата Садали III. Його володіння розташовувалися у Східній Фракії.
У 31 році до н. е. після смерті останнього успадкував усю владу. Дотримувався проримської позиції. У 30—28 роках до н. е. допомагав проконсулу Марку Ліцинію Крассу у війні проти бастарнів, а потім сприяв приборканню фракійських племен медів і сердів.
Налагодив відносини з Сапейським царством, видавши до династа Реметалка I свою доньку Піфородиду. У 20 році до н. е. зробив своє царством клієнтом Римської імперії, забезпечивши цим недоторканність кордонів. Це сприяло встановленню вигідних відносин із західнопонтійськими містами, що ще раніше отримали статус федератів Риму. Помер у 18 році до н. е. Йому спадкував син Рескупорід II.
Джерела Félix Cary, Histoire des rois de Thrace et de ceux du Bosphore cimmérien, éd. Desaint et Saillant, 1752 Soustal, Peter (1991). Tabula Imperii Byzantini, Band 6: Thrakien (Thrakē, Rodopē und Haimimontos). Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. ISBN 3-7001-1898-8.