Плешивиця () — гірський хребет у Південно-Східній Європі, на кордоні Боснії і Герцеговини та Хорватії. Входить до Динарських гір і простягається з півночі (Плитвицькі озера та гора Мала Капела) на південь (Гречак). Там Плешивиця переходить у Велебит. Загальна протяжність хребта — 40 км.
Гірський масив утворився в палеозойську еру. Гори складені переважно з вапняку. Більша частина гір на півночі і в центральній частині вкрита густими лісами. На півдні переважають луки. На гірських схилах зростає десяток ендемічних видів рослин, таких як червоний первоцвіт (лат. Примула portenschlagiana) та інші. У тваринному світі переважають ведмеді, вовки, олені.
Під час воєн Австро-Угорської імперії з Османською імперією Плешивиця відігравала важливу роль як природна перешкода для турецьких завоювань.
У часи холодної війни біля підніжжя гори Плешивиця була побудована одна з найбільших підземних авіабаз у Європі Желява. Авіабаза діяла з 1968 до 1992 року.
На висоті 1567 м на одній із вершин, у хорватській частині гірського хребта, знаходиться передавач хорватського радіо і телебачення.
Найвищі вершини:
Озеблін — 1657 метрів, лежить у центральній частині гір. Гола Плешивиця — 1649 метрів, лежить у північній частині гір. Плешивицьке Кабао — 1618 метрів, лежить у центральній частині гір.
Список літератури