Костянти́н Степа́нович Венгер (31 травня 1921, Косогірка — 19 травня 1988, Ярмолинці) — старшина Радянської армії, учасник Німецько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.
Життєпис Народився 31 травня 1921 року в селі Косогірка (сучасний Хмельницький район, Хмельницька область) у селянській родині. Здобув початкову освіту; працював трактористом Ярмолинецької машинно-тракторної станції. В Радянській армії з вересня 1940 року; був курсантом Тамбовського учбового кавалерійського полку, в 1943 році — танкового.
На фронті з липня 1941 року, механік-водій Т-34 127-го танкового полку 49-ї механізованої бригади (6-й гвардійський механізований корпус). До грудня 1941 року воював на Ленінградському фронті. Від 3 березня 1944 року знову в діючій армії.
Його танк 5 березня 1944 року одним з перших увірвався до села Бальківці (Волочиський район) та завдав противнику суттєвих втрат в живій силі та бойовій техніці, було захоплено автомобілі з вантажами.
В боях 18-27 липня 1944 року поблизу Львова екіпаж підбив важкий танк «Тигр» та ліквідував до взводу піхоти.
В час з 12 по 20 січня 1945 року гвардії старший сержант Венгер замінив вибулого командира танка та із підлеглими завдав значних збитків супротивнику: поблизу міста Лодзь захоплено 32 автомобілі з військовими вантажами, ліквідовано до взводу вояків, підбита важка САУ «Фердинанд».
В червні 1945 року демобілізований у званні старшини. Працював трактористом Ярмолинецького відділку Хмельницького цегельного заводу.
Проживав в Ярмолинцях, де й помер 19 травня 1988 року.
Нагороди орден Слави III ступеня (19.03.1944) орден Слави II ступеня (22.08.1944) орден Слави I ступеня (10.04.1945) орден Вітчизняної війни I ступеня (11.03.1985) медалі.
Джерела Венгер Костянтин Степанович Костянтин Степанович Венгер