Театр Беласко (англ. Belasco Theatre) — театр на Бродвеї, який відкрився в 1907 році на 111 Вест 44-тій Стріт в центрі Манхеттена, Нью-Йорк. Спочатку відомий як Stuyvesant Theatre. Його спроектував архітектор Джорджем Кейстер для імпресаріо Девіда Беласко. В інтер'єрі використовуються панелі освітлення та стельові панелі від Tiffany, дорого оздоблені меблі та розкішні фрески американського художника Еверетта Шінна. Також спроектували двоповерховий пентхаус у десяти кімнатах, який Беласко використовував як житлові та офісні приміщення.
Історія Театр відкрився під назвою Stuyvesant Theatre 16 жовтня 1907 року з мюзиклом A Grand Army Man з Антуанеттою Перрі. Театр був оснащений найсучаснішими інструментами, які були доступні, включаючи великі вишки, систему гідравліки. Як і сусідній Lyceum Theater, він був побудований з великою за площею майстернею під сценою. Мейер Р. Бімберг був фактичним власником Stuyvesant/Belasco. Він заробив свій статок продажем кнопок політичної кампанії.«The Stuyvesant Theatre. George Keister, Architect.» Architects' and Builders' Magazine. Vol. 40 No. 2 (November 1907). pp. 85-9. У 1910 році Беласко додав своє ім'я до назви театру. Після його смерті в 1931 році, Кетрін Корнелл і драматург Елмер Райс орендували приміщення. Марлон Брандо мав перший успіх у цьому театрі, у п'єсі Максвелла Андерсона Truckline Cafe, що вперше показувалась 27 лютого 1946 року. Він зіграв невелику, але вирішальну роль Сейджа МакРае. П'єса провалилася, але преса відзначила Брандо як нового геніального актора.[Peter Manso, Brando. The Biography (New York: Hyperion, 1994. ISBN 0-7868-6063-4),]p. 167—173.
Shubert Organization купили театр в 1949 році і здавали його в оренду NBC протягом трьох років, перш ніж самі почали ним займатись. У 2014 році Hedwig and Angry Inch відкрили своє перше бродвейське шоу, яке було найдавнішим шоу в Belasco і пов'язане з жартом про вигадане шоу, яке відкрилося в Belasco під назвою Hurt Locker: The Musical.
Цей театр є предметом міської легенди, згідно з якою привид Девіда Беласко приходить у театр щоночі. Деякі актори, які грали там, навіть стверджували, що вони помічали його чи інших привидів під час виступів.Viagas, Robert (June 10, 2005). «The Ghosts of Broadway». Playbill. Archived from the original on March 7, 2009. Retrieved January 24, 2013. Також повідомлялося, що після п'єси О! Калькутта! (музичний рев'ю з чоловічою і жіночою оголеністю), привид Девіда Беласко перестав з'являтися. У Hedwig і Angry Inch, Хедвіг частково обговорює історію Беласко і згадує привид Беласко, стверджуючи, що якщо привид з'явиться на вашій першій ночі, то ваше шоу благословенне. Потім вона просить членів аудиторії розповісти їй, якщо з'явиться привид.Stasio, Marilyn (April 22, 2014). «Broadway Review: 'Hedwig and the Angry Inch' Starring Neil Patrick Harris». Variety. Retrieved May 18, 2018. На останній ночі Ніла Патріка Харріса, що грає Хедвіга, під час того, як відкривали завіси з'явився чоловік, одягнений як привид.
Постановки
1908: The Warrens of Virginia 1910: Just a Wife 1910: The Concert 1916: Seven Chances 1918: DaddiesDaddies , Internet Broadway Database Further reading 1921: Kiki 1924: Laugh, Clown, Laugh (Starring Lionel Barrymore & Irene Fenwick) 1927: Hit the Deck 1928: The Bachelor Father 1935: Awake and Sing!; Dead End; Waiting for Lefty 1937: Golden Boy 1938: Rocket to the Moon 1940: Johnny Belinda 1941: Clash by Night 1945: Kiss Them for Me 1946: The Song of Bernadette; Flamingo Road; Truckline Cafe 1948: The Madwoman of Chaillot 1953: The Solid Gold Cadillac 1955: Will Success Spoil Rock Hunter? 1956: Fanny 1958: Jane Eyre 1959: A Raisin in the Sun; Tall Story 1964: The Crucible 1966: The Subject Was Roses; The Killing of Sister George 1968: Don't Drink the Water 1971: Oh! Calcutta! 1975: The Rocky Horror Show 1977: American Buffalo 1979: The Goodbye People 1980: Your Arms Too Short to Box with God 1981: Ain't Misbehavin' 1983: Marcel Marceau On Broadway 1986: As You Like It/'Macbeth/Romeo and Juliet 1991: The Crucible 1992: The Master Builder 1995: Hamlet 1997: A Doll's House 1999: Ring Round the Moon 2000: James Joyce's The Dead 2001: Follies 2002: Frankie and Johnny in the Clair de Lune 2003: Enchanted April 2004: Dracula, the Musical 2005: Julius Caesar 2006: Awake and Sing! 2007: Journey's End 2008: Passing Strange; American Buffalo 2009: Joe Turner's Come and Gone 2010: Women on the Verge of a Nervous Breakdown 2011: Kathy Griffin 2012: End of the Rainbow; Golden Boy 2013: Twelfth Night/Richard III 2014: Hedwig and the Angry Inch 2016: Blackbird 2017: The Glass Menagerie; The Terms of My Surrender; Farinelli and the King 2018: Gettin' the Band Back Together; Network
Примітки
Посилання «The Stuyvesant Theatre. George Keister, Architect.» Architects' and Builders' Magazine. Vol. 40 No. 2 (November 1907). pp. 85-9. «Warfield's Play a Page of Real Life». The New York Times. October 17, 1907.
Див. також
Belasco Theatre history Broadway Theatre Guide Belasco's Ghost from the Museum of the City of New York's Collections blog