Березі́вка (до 1964 року — Хом'яків) — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади. Населення становить 1395 осіб.

Через село проходить автошлях .

Географічні відомості Березівка розташована на південь від Івано-Франківська на відстані близько 12 км. Територія населеного пункту простягається приблизно на 6 км із півночі на південь та на 5 км із заходу на схід. На заході село межує з Радчею, на півночі — з Тисменичанами, на сході — з Братківцями, на півдні — з Чернієвом. Через центральну частину Березівки проходить автомобільна траса державного значення Івано-Франківськ — Яремче — Ворохта — Буковина, а зі східного боку села пролягає залізнична лінія.

Історія

Вперше село Хом'яків (тепер — Березівка) зафіксоване в архівних документах 9 вересня 1433 року, де згадується давня форма назви Хом'яково (). Також є згадка у 1497 роціMatricularum Regni Polonia Summaria. – Varsovia, 1907–1908. Pars I–III; 1910–1915. – Pars IV/I–III; 1919. – Pars. V/I–II..

Первісна назва Хом'яків є посесивним утворенням на «-ів» або «-ов(о)» від антропоніма Хом'як (давня особова назва Хомякъ) або Хомик.

8 червня 1969 року в Березівці була велика повінь, яка зруйнувала два шкільні приміщення, а в селі — 28 будівель.

Перейменування У 1964 році село Хом'яків було перейменовано на Березівка.

Сучасне найменування села утворене семантичним способом від апелятива березівка. Воно вказує на розміщення села біля березового лісу. За іншою версією, село назвали так тому, що в його центрі, біля школи, колись росли великі берези.

Релігія У селі діє церква Різдва Пресвятої Богородиці — архітектурна пам'ятка місцевого значення.

Заснована у XVIII столітті, про що свідчать архівні джерела. Вона тривалий час залишалася важливим осередком культурного та духовного життя громади.

30 грудня 1904 року місцевий священник Д. Лисий у листі до урядового намісництва у Львові повідомив про намір відкрити в селі Хом'яків (тепер — Березівка) читальню товариства «Просвіта». Перші загальні збори відбулися 5 березня 1905 року. Читальня отримала від львівської «Просвіти» кілька десятків книжок і впродовж тривалого часу залишалася єдиним українським товариством у селі.

Перші відомості про існування парафіяльної школи в Березівці датуються 1862 роком. У цей період учителем працював Петро Атаманюк, а з 1864 року — Яким Волосенко. Тоді до школи відвідувало 28 учнів. У 1887 році навчальний заклад набув статусу філіальної державної школи, з 1895 року — однокласної з українською мовою навчання. Першим директором школи після Другої світової війни (з 1945 року) був Олександр Сервін, уродженець Східної України.

Населення У «Словнику географії Королівства Польського» (1880) зазначено, що у селі проживало 668 осіб, з яких: римо-католиків — 16; греко-католиків — 640; ізраїльтян — 12.

За даними 1939 року, населення села становило 1120 осіб, серед яких: 1060 українців та 60 євреїв.

Мова + Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року Мова Кількість Відсоток українська 1355 99.34 % російська 4 0.29 % вірменська 3 0.22 % інші/не вказали 2 0.15 % Усього 1364 100 %

Відомі люди Шешурак Йосип Михайлович «Крук» (1931—1951) — охоронець райпроводу ОУН, народився в с. Хом'яківка Тисменицького району, помер 13.03.1951 р. у с. Клубівці Тисменицького району.

Померли Богай Василь Степанович «Богдан» (1914—1945) — член надрайпроводу ОУН, народився в с. Нижнів Тлумацького району, помер 27.05.1945 р. у с. Хом'яківка Тисменицького району. Юрчишин Мирон Іванович «Мирон» (1926—1950) — охоронець кущової ОУН, народився в с. Пшеничники Тисменицького району, помер 12.07.1950 р. у с. Хом'яківка Тисменицького району.

Джерело: «Реабілітовані історією»: книга друга.

Світлини

Примітки