Феодора Комніна (, ; померла 2 січня 1184) — візантійська принцеса, дочка принца Андроніка Комніна, онука імператора Іоанна II Комніна. У шлюбі — герцогиня Австрії.
Біографія Про ранні роки Феодори мало що відомо, за винятком того, що її батько Андронік Комнін помер в 1142 році. Згідно з Никитою Хоніатом, вона перебувала у кровозмісному зв'язку зі своїм дядьком Мануїлом I. В кінці 1140-х років побралася з Генріхом II, герцогом Австрійським, чия перша дружина Гертруда Суплінбургська померла в 1143 році. Шлюб був влаштований її дядьком, імператором Візантії Мануїлом I, і братом її майбутнього чоловіка, королем Німеччини Конрадом III, під час перебування останнього в КонстантинополіRunciman (1978), Vol. 2, p. 270.
Феодора і Генріх одружилися у Константинополі, а в 1156 році Фрідріх I Барбаросса подарував їм герцогствоFuhrmann, H., trans. Reuter, T. (1995) Germany in the high middle ages c.1050-1200 (1995), p. 150.
Феодора померла 2 січня 1184 рокуContinuatio Zwetlensis Altera 1184, MGH SS IX, p. 542Necrologium Seccoviense, Salzburg Necrologies (Regio Styriaca), p. 403.
Родина Чоловік (з 1148) — Генріх II (1114—1177), герцог Австрійський
Діти:
Леопольд V (1157—1194), герцог Австрії з 1177, герцог Штирії з 1192. Генріх Старший (1158—1223), 1-й герцог Медлінг, одружений (1177) на Рихезі Чеській, дочці Владислава II, короля Богемії. Агнеса (1154—1182), одружена з 1168 за Стефаном II, королем Угорщини, другим шлюбом за Германом, герцогом Каринтії.
Генеалогія
Примітки
Література
Runciman, S.; A History of the Crusades, Vols. 1-3 (Penguin Books, 1978) Fuhrmann, H., (trans. Reuter, T.); Germany in the high middle ages c.1050-1200 (Cambridge University Press, 1995) Pertz, G. H. (ed.); Auctarium Zwetlensis et Continuatio (Hannover, 1851, 1925) Hereberg-Fränke, S. (ed.); Diocesis Salisburgensis Адміністративних Salisburgensis et Bavarica (Berlin, 1904) Johannes Preiser-Kapeller, Von Ostarrichi an den Bosporus. Ein Überblick zu den Beziehungen im Mittelalter (From Ostarrichi to the Bosporus: an overview of relations in the Middle Ages), in: Pro Oriente " Jahrbuch 2010. Vienna 2011, p. 66-77