Леді Мері Вортлі-Монтегю, до шлюбу П'єрпонт (); 15 травня 1689, — 21 серпня 1762, ) — англійська письменниця і мандрівниця, протофеміністка. Відома науково цінними «Турецькими листами», першим твором світської жінки про мусульманський Схід.Melman 1992 Вперше привезла в Європу ранню техніку щеплення віспи (варіоляція).
Дружина посла Британської імперії в Османській імперії, представниця вищої аристократії Великої Британії (з сім'ї герцога; чоловіком її дочки був прем'єр-міністр Джон Стюарт).
Життєпис Мері П'єрпонт народилася в Лондоні 15 травня 1689 року у забезпеченій сім'ї Евеліна П'єрпонта, 5-го графа Кінгстон-на-Халлі. Хрещена 26 травня у церкві Святого Павла в Ковент-Гарден.Isobel Grundy, Lady Mary Wortley Montagu, p. 5. Oxford UP (1999). Родині належали маєток Торсбі-хол і Хольм-П'єрпонт у Ноттінгемширі, будинок у Вест-Діні в Вільширі. У Торсбі-холі розташовувалася одна з найкращих приватних бібліотек Англії, і Мері з любов'ю користувалася нею. Бібліотека була втрачена під час пожежі Торсбі-холу в 1744 році.
У коло близьких друзів леді Мері входила Мері Естел, відома боротьбою за права жінок, і Енн Вортлі Монтегю, онука графа Едварда Монтегю. Вона вела з Монтегю жваве листування, однак листи Монтегю часто були обробками чернеток, написаних її братом сером Едвардом Вортлі Монтегю. Після смерті Енн в 1709 році листування Едварда і Мері продовжилася безпосередньо, і Монтегю зробив П'єрмонт пропозицію.
Батько Мері, до цього часу виведений в маркізи Дорчестера, відмовив Монтегю, не бажаючи робити його спадкоємцем своїх володінь. Переговори не дали результату, і зважаючи на те, що Евелін П'єрпонт збирався видати дочку за іншого претендента на її руку, в 1712 році Едвард і Мері втекли і таємно повінчалися.
Перші роки сімейство провело відокремлено, а в 1715 році чоловік став членом парламенту від Вестмінстера, а незабаром після цього лордом-комісіонером Скарбниці. Незабаром леді Мері Монтегю приєдналася до нього у Лондоні і завдяки гострому розуму швидко завоювала важливе місце при дворі.
У 1716 році Едвард Вортлі Монтегю був призначений послом Великої Британії в Стамбулі. Подорож туди і життя в Стамбулі леді Мері описала в так званих «Листах з турецького посольства». Ці листи надихнули ряд наступних мандрівниць-письменниць і орієнтальне мистецтво Європи. В 1717 Едвард Монтагю був відкликаний, але подружжя прожило в Стамбулі до 1718 року.
Мері Монтегю привезла в Лондон зі Стамбула відомості про прийняту в Османській імперії варіоляцію — ранню практику щеплення віспи. Вона залишалася єдиним засобом щеплення віспи до винаходу Едвардом Дженнером більш безпечної вакцинації за допомогою коров'ячої віспи в 1790-х. Незважаючи на опозицію британських медиків і громадськості, які вважали варіоляцію негідним «орієнтальним» методом, діти королівської родини були успішно вакциновані проти віспи.
Бібліографія
The complete letters of Lady Mary Wortley Montagu, 3 vols, edited by Robert Halsband, Oxford: Clarendon Press, 1965-67. Romance Writings, edited by Isobel Grundy, Oxford: Clarendon Press, 1996. Essays and Poems and Simplicity, a Comedy, edited by Isobel Grundy, Oxford: Clarendon Press, 1977, revised 2nd 1993. Lady Mary Wortley Montagu: Comet of the Enlightenment, Isobel Grundy, Oxford University Press, USA; New edition 2001 714 pp ISBN 0-19-818765-3 The Letters and Works of Lady Mary Wortley Montagu, Lord Wharncliffe and W. Moy Thomas, editors. London: Henry G. Bohn, 1861. Prescott, Sarah. Lady Mary Wortley Montagu: Comet of the Enlightenment, Isobel Grundy 1999. Review of English Studies, New Series, Vol. 51, No. 202 (May, 2000), pp. 300—303
Примітки
Посилання Справжня розумна жінка (нарис Бориса Акуніна) Про Мері Монтегю