Луїза Флек, також знана як Луїза Колм або Луїза Колм-Флек, до шлюбів Луїза Велта (; 1873—1956) — австрійська кінорежисерка. Вважається другою в світі жінкою-режисеркою художнього фільму після Аліси Гі-Бланше.
Життєпис
Австрія, Вінер Кунстфільм і Віта-Фільм: до 1926 Луїза народилася у Відні. Батько — Луї Вельт, був власницею міського паноптикуму, родом з Ліона, оселився в Австрії на початку XIX століття.
Ще в дитинстві вона допомагала батькові у його бізнесі, працюючи на касі. У січні 1910 року вона з першим своїм чоловіком Антоном Колмом разом з оператором Джейкобом Флеком та її братом Клавдієм заснували Erste österreichische Kinofilms Industrie, першу компанію з виробництва фільмів в Австрії за фінансової підтримки ряду джерел включаючи батька Луїзи. Через рік вона була перейменована на Österreichisch-Ungarische Kinoindustrie GmbH, а наприкінці 1911 року, після серйозної фінансової реконструкції, була перейменована у Wiener Kunstfilm Industrie.
Основною продукцією компанії були короткі документальні роботи, зроблені у Відні та інших частинах Австро-Угорської імперії. Конкуренція була жорсткою, оскільки нова компанія зіткнулася з дуже великими французькими кінокомпаніями, які домінували на австрійському ринку.
Французькі компанії були вигнані з Австрії на початку Першої світової війни, але конкуренція не ослабла з появою надзвичайно багатої австрійської кінокомпанії Sascha-Film. Під час війни обидві компанії боролися за домінування на ринках кінохроніки і пропаганди, але потужні фінансові ресурси Sascha-Film дозволили їй міцно зайняти лідируючі позицію в кіноіндустрії Австрії. Після політичного краху Австрії в 1918 році компанія Wiener Kunstfilm Industrie, збанкрутувала проте в 1919 році перший чоловік Луїзи Флек зміг перезапустити компанію під назвою Vita-Film.
Відразу ж почалася робота над будівництвом нових кіностудій в Розенхюгелі та в Мауері але в 1922 році в результаті серйозних розбіжностей з їх фінансовими покровителями Антон, Луїза Колм і Джейкоб Флек розірвали відносини з Vita-Film.Vita-Film went bankrupt in 1925 Антон помер пізніше в тому ж році. Луїза і Флек одружилися в 1924 році і переїхали до Берліну в 1926 році.
Німеччина 1926—1933; Австрія 1933—1940 У Німеччині Луїза Флек з другим чоловіком працювали в берлінських продюсерських компаніях, зокрема в Лідді Хегевальд та УФА. За цей період вони зняли від 30 до 40 фільмів, іноді до дев'яти за один рік. Коли Гітлер прийшов до влади в 1933 році, вони повернулися до Відня, оскільки Джейкоб Флек був євреєм, але продовжив продюсувати компанію «Хегевальд-фільм» у Відні й Празі, в той час як син Луїзи Вальтер Колм-Вельт, який отримав кваліфікацію в сфері звукорежисури в Тобісі — Tonbild-Syndikat, обіймав посаду продюсера компанії номінально.
Коли в 1938 році націонал-соціалісти захопили владу в Австрії, і контроль над австрійською кіноіндустрією практично миттєво перейшов до рук Імперської палати культури, Луїза з Джейкобом Флеком залишилися без роботи.
Вигнання 1940—1947 Джейкоб Флек був відправлений у 1938 році до концентраційного табору Дахау, але був звільнений у 1940 році, після чого з Луїзою вирушили до Шанхаю. Вони співпрацювали з китайським режисером Фей Го в спільній роботі над фільмом Söhne und Töchter der Welt («Сини і дочки світу»), який до створення Китайської Народної Республіки був єдиним фільмом, створеним у співпраці між китайськими та іноземними режисерами. Його прем'єра відбулася 4 жовтня 1941 року в театрі Інь Ду в Шанхаї.
Повернення до Австрії 1947—1950 В 1947 році, в тому ж році, коли була відкрита перша післявоєнна кіностудія Австрії, set up by August Diglas, and Elfi von Dassanowsky, Флоки повернулися до Відня. Луїза Флек померла в 1950 році, Джейкоб Флек три роки потому.
Роботи У 1911 році була випущена її перша робота як співдиректора: Die Glückspuppe («Лялька удачі»). У тому ж році вийшли й інші драми: «Der Dorftrottel» («Сільський ідіот»), «Tragödie eines Fabriksmädels» («Трагедія фабричної дівчата») і "Nur ein armer Knecht " («Просто бідолаха»). 1913 року відбулися прем'єри її робіт як режисера і продюсера «Der Psychiater» («Психіатр») та Das Proletarierherz («Серце пролетаріату»).it is not clear whether these are two separate films shown together or the title and subtitle of a single film
Під час Першої світової війни вона керувала пропагандистськими драмами «Mit Herz und Hand fürs Vaterland» («З рукою і серцем за Батьківщину») (1915) і «Gott Mit für Kaiser und Reich» («З Богом за Кайзера і Рейх») (1916). 1918 року з'явився «Der Doppelselbstmord» («Подвійне самогубство»).
Вона також екранізувала австрійську літературу в «Die Ahnfrau» («Предок»), засновану на однойменній п'єсі Франца Ґрільпарцера. З 1911 по 1922 роки, коли помер її перший чоловік Антон, Луїза зняла понад 45 фільмів.Nepf, 1991
Луїза Колм, як її тоді називали, відповідала за постановку в студії соціально-критичних драм, які стосувалися питань класових конфліктів та ідеологічних питань, на відміну від стандартних постановок інших кіностудій того часу. Актор Едуард Секлер, який працював на Wiener Kunstfilm, описав її так: «Луїза Колм була блискучим всебічним талантом, в той час як її чоловік Колм тільки доглядав за грошима — вона робила все, вона вирізала і склеювала фільми, писала інтертитри і допомагала своєму братові в лабораторії. Без її прагнення та ініціативи сумнівно, що фірма могла б існувати». «Filmgeschichte(n) aus Österreich» (Folge 2, ORF, 1970)
Її подальшими роботами стали екранізація трагедії Артура Шніцлера «Flirtation» в 1927 році і «When the Soldiers» в 1931 році. Священик з Кирхфельда з'явився в кінотеатрах в 1937 році. Це було перше виробництво звукового фільму Луїзи і Джейкоба Флека за відомою антиклерикальною п'єсою Людвіга Анценгрубера 1870 року після двох німих фільмів 1914 і 1926 років.
У загальній складності Луїза Флек написала не менше 18 сценаріїв, зняла 53 фільми і як продюсер випустила 129 фільмів. При цьому деякі джерела припускають набагато вищі цифри.
Вибрана фільмографія
Чардаш (1935) Csardas Unser Kaiser (1933) Ein Auto und kein Geld (1932) Wenn die Soldaten… (1931) Der Fleck auf der Ehr' (1930) Die Csikosbaroneß (1930) Варшавська цитадель (1930) Die Warschauer Zitadelle Спадок у банку Рейхенбах (1930) Einbruch im Bankhaus Reichenbach Царевич (1929) Der Zarewitsch Der Leutnant Ihrer Majestät (1929) Die lustigen Vagabunden (1928) Die schönste Frau von Paris (1928) Маленька рабиня (1928) Die kleine Sklavin Яхта семи гріхів (1928) Die Yacht der sieben Sünden Frauenarzt Dr. Schäfer (1928) Der fröhliche Weinberg (1927) Бідний студент (1927) Der Bettelstudent Wenn Menschen reif zur Liebe werden (1927) Орлов (1927) Der Orlow Гра в кохання (1927) Liebelei Das Fürstenkind (1927) Die Tochter der Frau von Larsac (1924) Frühlingserwachen (1924) Olga Frohgemut (1922) Herzblut (1920) Аніта (1920) Anita Freut Euch des Lebens (1920) Праматір (1919) Die Ahnfrau Die Zauberin am Stein (1919) Seemannsbraut (1919) Lumpazivagabundus (1919) Seine schwerste Rolle (1919) Die Schlange der Leidenschaft (1918) Жидівка (1918) Die Jüdin Don Cäsar, Graf von Irun (1918) Безкоштовний сервіс (1918) Freier Dienst Король бавиться (1918) Der König amüsiert sich Die Geisel der Menschheit (1918) Der Doppelselbstmord (1918) Der Schandfleck (1917) Im Banne der Pflicht (1917) Der Verschwender (1917) Рудий принц (1917) Der rote Prinz Kommt Mir keiner aus (1917) Lebenswogen (1917) За віру, царя і отечество (1916) Gott Mit für Kaiser und Reich Auf der Höhe (1916) Die Tragödie auf Schloss Rottersheim (1916) Die Landstreicher (1916) Sommeridylle (1916) Armer Teufel (1916) Das verhängnisvolle Rezept (1916) … короткометражка Der Traum des österreichischen Reservisten (1915) Mit Herz und Hand fürs Vaterland (1915) Der Meineidbauer (1915) Mutter Sorge (1915) Der Pfarrer von Kirchfeld (1914) Svengali (1914) Unrecht Gut gedeihet nicht (1913) Zweierlei Blut (1912) Der Unbekannte (1912) Trilby (1912) Die Glückspuppe (1911) … короткометражка Der Dorftrottel (1911) … короткометражка Hoffmanns Erzählungen (1911) … короткометражка Mutter (1911)
Примітки
Джерела
Nepf, Markus. Die Pionierarbeit Anton von Kolm, Louise Velteé/Kolm/Fleck und Jacob Fleck bis zu Beginn des 1. Weltkrieges. Thesis. Vienna 1991, 200 S. (ÖFA Wien) Teng; Guoqiang. Fluchtpunkt Shanghai. Luise Jakob und Fleck in China 1939—1946. In: Film-Exil SDK (4/1994) Dassanowsky, Robert von. Female Visions: Four Female Austrian Film Pioneers. In: Modern Austrian Literature. Vol. 32, No. 1, 1999