Ґюнтер Анґерн (; 5 березня 1893, Кольберг, Німецька імперія — 2 лютого 1943, Сталінград, РСФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія 1 квітня 1911 року поступив на службу фанен-юнкером в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 березня 1938 року — командир 3-ї стрілецької бригади.

З 4 грудня 1939 року — командир 11-ї стрілецької бригади. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. З 15 по 24 серпня 1941 року — в. о. командира 11-ї танкової дивізії. З 15 вересня 1942 по 2 лютого 1943 року — командир 16-ї танкової дивізії. Учасник Сталінградської битви. Покінчив життя самогубством, щоб не потрапити у радянський полон.

Звання

Фанен-юнкер (1 квітня 1911) Фенрих (20 лютого 1912) Лейтенант (18 листопада 1912) Обер-лейтенант (22 березня 1916) Ротмістр (1 жовтня 1922) Майор (1 квітня 1933) Оберст-лейтенант (1 жовтня 1935) Оберст (1 березня 1938) Генерал-майор (1 вересня 1941) Генерал-лейтенант (21 січня 1943)

Нагороди

Перша світова війна

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Ганзейський Хрест (Гамбург) Почесний хрест (Шварцбург) 3-го класу з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою

Міжвоєнний період

Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно. Командор ордена Заслуг (Угорщина) (26 жовтня 1938) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (1939)

Друга світова війна

Застібка до Залізного хреста 2-го класу (18 вересня 1939) 1-го класу (9 жовтня 1939) Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі Орден «За хоробрість» (Болгарія) 3-го ступеня, 1-й клас Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Лицарський хрест Залізного хреста (5 серпня 1940) Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (7 липня 1941) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (22 липня 1941) Німецький хрест в золоті (8 березня 1942)

Література Сталинградская битва. Июль 1942 — февраль 1943: энциклопедия / под ред. М. М. Загорулько. — 5-е изд., испр. и доп. — Волгоград: Издатель, 2012. — С. 40. — 800 с. Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, , S. 75–76. Angern, Günther. In: Wolf Keilig: Das deutsche Heer, 1939—1945: Gliederung; Einsatz, Stellenbesetzung, Band 3. Podzun, Bad Neuheim 1956, S. 6. (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche) Generalleutnant Günther Angern (05.03.1893–02.02.1943). In: Ottomar Krug: Deutsche Generale 1918—1945. Online-Findbuch im BundesarchivFreiburg, Signatur MSG 109. Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, , S. 193. Reinhold Busch, Survivors of Stalingrad: Eyewitness Accounts from the 6th Army, 1942-43, Samuel W. Mitcham, Rommel's Desert Commanders: The Men who Served the Desert Fox, North Africa, 1941—1942, , Greenwood Publishing Group, 2007, S. 194 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001,