Ілля Несторович Векуа (, ; 1907–1977) — радянський учений-математик і механік, який спеціалізувався в диференціальних рівняннях з частинними похідними, сингулярних інтегральних рівняннях, узагальнених аналітичних функціях і математичній теорії пружних оболонок. Академік АН Грузинської РСР (1946) і АН СРСР (1958), президент АН Грузинської РСР (1972—1977). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Життєпис Народився 23 квітня (6 травня за новим стилем) 1907 року в селі Шешелеті в селянській родині.

Закінчив Тбіліський державний університет (1930). У 1930—1933 роках в докторантурі ЛДУ. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Став доктором фізико-математичних наук і професором у 1940 році. У 1944 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН Грузинської РСР. У тому ж 1946 році обраний членом-кореспондентом, а в 1958 році — дійсним членом АН СРСР.

У 1951–1957 роках працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки МФТІ. З 1954 по 1959 — заступник директора Математичного інституту імені В. А. Стеклова.

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956).

Перший ректор Новосибірського державного університету (1959—1965). Віце-президент АН Грузинської РСР (1964—1965). У 1965—1972 роках — ректор ТбГУ. З 3 травня 1972 року по 2 грудня 1977 року — президент АН Грузинської РСР.

Член ВКП (б) з 1943 рокуСоветский Энциклопедический Словарь, Изд-во «Советская Энциклопедия», 1982. Член ЦК КП Грузії (1966—1977). Депутат ВС СРСР 7-9 скликань (1966—1977).

Помер 2 грудня 1977 року. Похований в Тбілісі на горі Мтацмінда.

Наукові інтереси Основні праці відносяться до різних наукових напрямів математичної фізики. Роботи в області диференціальних рівнянь з частинними похідними в основному присвячені створенню аналітичної теорії великого класу рівнянь еліптичного типу. Векуа зробив значний внесок до теорії одновимірних сингулярних інтегральних рівнянь, відкрив і досліджував новий клас нефредгольмових еліптичних крайових задач. В області механіки Векуа запропонував новий варіант математичної теорії пружних оболонок. Ним вирішені складні проблеми малих згинань поверхонь і тісно з ними пов'язані завдання безмоментної теорії оболонок.

Пам'ять Іменем І. Н. Векуа названо Інститут прикладної математики Тбіліського університету, а також 42-я фізико-математична школа в м. Тбілісі і Сухумський Інститут фізики і технології імені Іллі Векуа.

На честь І. Н. Векуа на будівлі Новосибірського державного університету встановлена ​​меморіальна дошка До 100-річчя І. Н. Векуа в Новосибірському державному університеті проведена міжнародна конференція «Диференціальні рівняння, теорія функцій та додатки». З 2007 року щорічно паралельно в Грузії і Росії проводиться Міжнародна олімпіада з програмування на Кубок Векуа, в якій передбачені як командний, так і особистий турніри. В місті Галі, біля адміністрації, встановлено пам'ятник І. Н. Векуа На будинку № 14 по вулиці Кекелідзе в Тбілісі, в якому жив академік І. Н. Векуа, встановлено меморіальну дошку. У Новосибірському Академмістечку ім'ям академіка названа стежка біля Новосибірського державного університету.

Нагороди та премії Сталінська премія другого ступеня (1950) — за монографію «Нові рішення еліптичних рівнянь» (1948) Державна премія СРСР (1984 — посмертно ) — за монографію «Деякі загальні методи побудови різних варіантів теорії оболонок» (1982) Герой Соціалістичної Праці (1969)Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 марта 1969 г. в Высокая оценка достижений советской науки // Вестник АН СССР, 1969, № 4 Ленінська премія (1963) — за наукову працю «Узагальнені аналітичні функції» (1959) Шість орденів Леніна (1959, 1961, 1966, 1969, 1975, 1977) Орден «Знак Пошани» (1946)Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 на сайте НАН Грузії Медаль «За оборону Кавказу» (1946) Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946) Заслужений діяч науки Грузинської РСР (1950).

Сім'я Дружина — Тамара Василівна Векуа.

Дочка — Ламара Іллівна.

Онук — Ілля Ношреванович Тавхелідзе, 1955 року народження, математик, у 1976 році закінчив механіко-математичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, кандидат наук (1979), доктор наук (2004), лауреат премії ім. І. Н. Векуа (1984), у 1988—2005 роках — заступник директора Інституту прикладної математики Тбіліського університету.

Братом зятя І. Н. Векуа був відомий фізик А. Н. Тавхелідзе.

Примітки

Посилання Илья Несторович Векуа (к 70-летию со дня рождения) Новосибирская Книга Памяти | ВЕКУА ИЛЬЯ НЕСТОРОВИЧ Персональная страница на сайте Фотоархив СО РАН Международная конференция «Дифференциальные уравнения, теория функций и приложения», посвященная 100-летию со дня рождения академика И. Н. Векуа Новосибирск, 28 мая — 2 июня 2007 г. Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 на сайте Національної академії наук Грузії И. Н. Векуа (о нём) // на странице ЦАГІ.