Вальтер Моріц Генріх Вольфганг фон Акстельм (; 23 грудня 1893, Герсбрук — 6 січня 1972, Траунштайн) — німецький офіцер, генерал зенітних військ люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія На військовій службі в Німецькій імперській армії з 15 вересня 1913 року, почав службу у 8-му Баварському польовому артилерійському полку. Учасник Першої світової війни. 21 січня 1917 року був призначений ад'ютантом дивізіону в своєму полку, а 9 вересня того ж року — командиром батареї. Після реорганізації армії залишився служити в рейхсвері. Обіймав посади батальйонного ад'ютанта і командира взводу.
У 1925 році закінчив зенітні курси в Вільгельмсгафені і в травні того ж призначений на посаду командира батареї. 1 жовтня 1935 року був переведений в Імперське військове міністерство, де зайняв посаду радника з зенітному озброєння інспекції артилерії, а з 1 квітня 1933 року — начальник групи L3, рівно через два роки після цього група була передана до складу інспекції зенітної артилерії. 13 серпня призначений командиром полку «Герман Герінг». Учасник Польської і Французької кампаній. 25 листопада 1940 року стало командиром 1-ї зенітної бригади, з 11 листопада 1941 року займав посаду командира 1-го зенітного корпусу, а 25 листопада був затверджений на посаді.
1-й зенітний корпус в складі 2-го повітряного флоту брав участь в боях на радянсько-німецькому фронті. З 11 січня 1942 року служив в Берліні, де зайняв посаду інспектора зенітної артилерії, а з 1 квітня 1943 року паралельно був інспектором 76-го зенітного штабу (маскувальна назва штабу зенітних частин, які мали на озброєнні ракети Фау-2). 31 березня 1945 року був знятий з усіх посад і призначений на посаду генерала військової підготовки зенітних частин.
8 травня 1945 року взятий у полон Армією США. 1 липня 1947 року звільнений.
Звання
Кандидат в офіцери (15 вересня 1913) Фенріх (8 липня 1914) Лейтенант (24 вересня 1914) Оберлейтенант (6 квітня 1918) Гауптман (1 жовтня 1926) Майор (1 серпня 1934) Оберстлейтенант (1 січня 1937) Оберст (1 лютого 1939) Генерал-майор (19 вересня 1940) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1942) Генерал зенітних військ (1 квітня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (5 жовтня 1914) 1-го класу (25 серпня 1915) Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (22 лютого 1915) з короною (2 травня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно. 1-го класу (25 років) (1 жовтня 1938) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (16 грудня 1938) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (29 травня 1940) 1-го класу (27 червня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (4 вересня 1941) Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе (3 жовтня 1941)
Література Залесский К. А. «Герои» Люфтваффе. Первая полная Персональная энциклопедия. — М.: Яуза-пресс, 2014. — 736 с. — Залесский К. А. «Элита» Гитлера во Второй Мировой. Кто был кто в Третьем Рейхе. — М.: Яуза-пресс, 2012. — С. 12. — 800 с. — Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 144 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 196, Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003,