Ізабелла Гелен Лугоскі, у шлюбі Карле (; 2 грудня 1921 — 3 жовтня 2017) — американська хімікиня. Займалася розробкою методів отримання хлориду плутонію із суміші, що містить оксид плутонію. За свою наукову роботу Карле отримала медаль Гарвана-Оліна, премію Грегорі Аміноффа, медаль Бенджаміна Франкліна, національну медаль науки і нагороду за заслужену цивільну службу ВМФ (що є найвищою формою визнання військово-морським флотом цивільних працівників).
Раннє життя
Народилася 2 грудня 1921 року в Детройті, штат Мічиган, у сім'ї іммігрантів з Польщі. Ізабелла навчалася в місцевих державних школах.Staff. « profile» , Journal of Chemical Education. Accessed September 22, 2009. Отримала повну стипендію на навчання в Мічиганському університеті, де вивчала фізичну хімію і здобула ступінь бакалавра наук у 19 років, потім магістра наук і кандидат наук. Під час дипломної роботи познайомилася з науковим співробітником Джеромом Карле, з яким пізніше одружилася.
Кар'єра Ізабелла Карле працювала над проєктом Мангеттен під час Другої світової війни, де розробила методику отримання хлориду плутонію з суміші, що містить оксид плутонію.McKinney, Donna. «Jerome and Isabella Karle Retire from NRL Following Six Decades of Scientific Exploration» , United States Naval Research Laboratory press release dated July 21, 2009. Accessed September 22, 2009.
Після закінчення війни вона працювала у дослідницькій лабораторії Військово-морського флоту США (NRL). У NRL її чоловік розробив «прямі методи» для аналізу структури кристалів. Проте протягом багатьох років кристалографічна спільнота була скептично налаштована щодо їхньої корисності. Ізабелла Карле була першою з учених, яка застосувала цей метод. Вона розробила символічну процедуру додавання, яка пов'язує теоретичний апарат «прямого методу» і фактичні дані рентгенівської дифракції. Цей метод розширив область рентгенівської кристалографії, дозволивши визначити структуру кристалів. Ця техніка відіграла важливу роль у розробці нових фармацевтичних продуктів та інших синтезованих матеріалів.
У 1985 році чоловік отримав Нобелівську премію з хімії разом з математиком Гербертом А. Гауптманом за розробку прямих методів аналізу рентгенівських дифракційних даних. Джером Карле і багато інших кристалографів твердо вірили, що Ізабелла Карле повинна була теж бути нагороджена премією.
Карле отримала багато нагород. Вона була обрана до Національної академії наук (1978) та Американської академії наук і мистецтв (1993). Отримала Національну медаль наук (1995), різні нагороди та вісім почесних докторантів.
31 липня 2009 року Карле з чоловіком звільнилися з дослідної лабораторії. На церемонії виходу на пенсію подружжя Карле брав участь секретар військово-морського флоту Сполучених Штатів Рей Мабус, який подарував парі нагороду за заслужену цивільну службу ВМФ, яка є найвищою формою визнання військово-морського флоту цивільними працівниками.
Смерть Ізабелла Карле померла 3 жовтня 2017 року в госпісі в Александрії, штат Вірджинія .
Особисте життя У шлюбі з Джеромом Ізабелла Карле народила трьох дочок, всі працювали в наукових галузях:Jerome Karle: The Nobel Prize in Chemistry 1985 , Nobel Prize. Accessed September 22, 2009.
Луїза Карле (1946 р.) — теоретична хімія Жан Карле (1950) — органічна хімія Мадлен Карле (1955) — музейна спеціалістуа з досвідом у галузі геології.
Нагороди
Медаль Гарвана-Оліна (1976) Премія контр-адмірала Вільяма С. Парсонса (1988) Премія Грегорі Аміноффа (1988) Медаль Бенджаміна Франкліна (1993) Національна медаль наук (1995) Премія за заслужену цивільну службу ВМФ (2009)
Примітки
Література
Посилання 2015 Video interview with Isabella Karle by the Atomic Heritage Foundation Voices of the Manhattan Project 2005 Video Interview with Isabella Karle by the Atomic Heritage Foundation Voices of the Manhattan Project