Микола Федорович Христич (, селище Савинці, тепер Балаклійського району Харківської області — , село Довгалівка Балаклійського району Харківської області) — український радянський діяч, слюсар-складальник Старокраматорського машинобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе Донецької області. Депутат Верховної Ради СРСР 7—9-го скликань.
Біографія Народився в селянській родині. Освіта неповна середня: закінчив сільську семирічну школу.
З грудня 1941 по 1950 рік — у Військово-морському флоті та Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив у складі 1-ї роти автоматчиків 77-ї дивізії на Кубані, у лютому 1943 року отримав важке поранення лівої руки. З 1944 року — радист вичислювача АМВ 224-го окремого розвідуального артилерійського дивізіону. У серпні 1944 року отримав важку контузію біля міста Аккермана. З 1945 року — топограф 3-го класу Окремого Чорноморського гідрографічного загону.
У 1950—1952 роках — механік, у 1952—1985 роках — слюсар-складальник Старокраматорського машинобудівного заводу імені Серго Орджонікідзе міста Краматорська Сталінської (Донецької) області.
Потім — на пенсії.
Нагороди орден Леніна (1966) орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни l ступеня орден Червоної Зірки (6.11.1947) медаль «За бойові заслуги» (26.09.1944) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 10 ювілейних медалей
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР. Девятый созыв. — : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1974.