Микола Єгорович Мірошниченко (, село Курилівка, тепер Куп'янського району Харківської області — , місто Харків) — український радянський діяч, токар Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. Герой Соціалістичної Праці (5.08.1966). Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань.
Біографія Народився в селянській родині. У 1933 році закінчив фабрично-заводське училище при Харківському тракторному заводі.
У 1934—1939 роках — токар Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. Освіта середня: закінчив вечірній робітничий факультет.
У 1939—1947 роках — на військовій службі, учасник німецько-радянської війни. Служив старшиною 3-ї лінійної застави 216-го прикордонного полку військ НКВС по охороні тилу Ленінградського фронту.
Член ВКП(б) з 1946 року.
З 1947 року — токар Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. Ударник комуністичної праці. Наставник молоді, раціоналізатор, володар звання «Майстер золоті руки».
Потім — на пенсії в місті Харкові.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (5.08.1966) орден Леніна (5.08.1966) орден Дружби народів (21.10.1981) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985) медаль «За бойові заслуги» (22.07.1945) медаль «За трудову відзнаку» (29.09.1948) медалі значок «Відмінник соціалістичного змагання»
Джерела Мирошниченко Николай Егорович Депутаты Верховного Совета СССР. Седьмой созыв. — : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1966.