Петер Артеді (), Петрус Артеді (), Петрус Арктедіус () (1705—1735) — шведський натураліст, «батько іхтіології»; друг і співучень Карла Ліннея.

Життєпис

Народився 27 лютого (10 березня за новим стилем) у 1705 році в парафії в Онгерманланді (лен Вестерноррланд, Швеція). Спочатку він мав ім'я Пер Арктедіус (Per Arctædius), однак пізніше він кілька разів його змінював. Батьками Пера були вікарій Улаф Арктедіус (, , 1670—1728) і його друга дружина Хелена, уроджена Сіденія (, близько 1680—1759). Пер був другою дитиною в сім'ї і єдиним сином.

Відомо про сильний інтерес Артеді до флори і фауни рідних місць, який був помітний ще під час життя сім'ї в Анундшьо.

У вересні 1716 року сім'я переїхала в містечко Нурдмалінг у Вестерботтені (біля міста Умео). Пер цілими днями пропадав на березі Ботнічної затоки, вивчаючи прибережне життя. У тому ж 1716 році Пер почав вчитися в початковій школі в місті Гернесанді у Вестерноррланді, потім там само, в Гернесанді, він перейшов до середньої школи, в якій вчителем був його дід, Петрус Мартіні Арктедіус (, близько 1635—1719). Можливо, саме в пам'ять про діда Пер змінив своє ім'я на Петер (Петрус); коли саме це сталося, точно невідомо.

30 жовтня 1724 року Артеді був зарахований до Уппсальського університету під ім'ям Петрус Арктеліус (). Він вивчав класичні мови, теологію, медицину і природознавство; він вважався в університеті одним з кращих студентів у галузі природознавства.

У 1728 році відбулася зустріч Артеді з Карлом Ліннеєм (1707—1778) — майбутнім великим натуралістом і лікарем. Лінней влітку цього року перевівся з Лундського університету в Уппсальський. Разом вони почали роботу з критичного перегляду природноісторичніх класифікацій, що існували до того момент. Лінней переважно займався рослинами в цілому, Артеді — рибами, земноводними амфібіями і зонтичними рослинами. Рівень викладання в обох університетах був не надто високий і більшу частину часу студенти займалися самоосвітою.

У тому ж 1728 році Артеді отримав звістку про те, що 7 серпня помер його батько. У зв'язку з цим він змушений був повернутися в Нордмалінг, щоб допомогти родині пережити зиму. Назад в Уппсалу він повернувся, імовірно, в березні 1729 року.

В Уппсалі в той час працював професор медицини (1664—1742). Руберг був послідовником філософії кініків, здавався людиною дивною, одягався погано, проте був талановитим вченим і власником великої бібліотеки. Механістична фізіологія, послідовником якої він був, ґрунтувалася на тому, що все різноманіття світу має єдину будову і може бути зведене до відносного невеликого числа раціональних законів, подібно до того, як фізика зводиться до законів Ньютона. Основний постулат цього вчення, «людина-машина» (), стосовно медицини у викладі Руберга виглядав так: «Серце — насос, легені — ковальський міх, живіт — корито». В цілому ж такий механістичний підхід до явищ природи сприяв проведенню безлічі паралелей як між різними галузями природознавства, так і між природою і соціально-культурними явищами. Саме на таких поглядах будувалися плани реформування всієї науки про природу, які будували Лінней та його друг Петер Артеді; їхня ідея полягала у створенні єдиної впорядкованої системи знань, яка б легко піддавалася огляду.

Невдовзі після того, як Лінней став працювати в Голландії, туди переїхав і Артеді. Він став працювати в Амстердамі, упорядковуючи колекції мандрівника, зоолога і фармацевта (1665—1736). Артеді встиг закінчити свою узагальнювальну працю з іхтіології, а також визначив всіх риб із зібрання Себи і зробив їх опис.

27 вересня 1735 року Артеді потонув у каналі (у так званому Gracht), коли спіткнувся при поверненні додому у нічний час.

Публікації наукової спадщини Артеді Лінней і Артеді заповідали один одному свої рукописи, однак за видачу рукописів Артеді господар квартири, в якій той жив, вимагав великий викуп, який був сплачений Ліннеєм завдяки сприянню бургомістра Амстердама і директора Голландської Ост-Індійської компанії Джорджа Кліффорда (1685—1760) — покровителя Ліннея. Пізніше Лінней підготував рукопис свого друга до друку і видав його (Ichtyologia, 1738). Лінней також використовував у своїх роботах пропозиції Артеді з класифікації риб і зонтичних.

Друге, виправлене, видання Ichtyologia було підготовлене Вольбаумом і опубліковане в 1788—1789 роках.

Шнейдер видав у 1789 році окремо четверту частину роботи Артеді Synonymia piscium — твору, який користувався популярністю, хоча в ньому китові віднесені ще до риб.

Ушанування пам'яті Карл Лінней на честь Петера Артеді назвав рід . Це монотипний рід зонтичних трав'янистих рослин, що зустрічаються на Кіпрі і Близькому СходіАртедія луската на сайті «Сады Родины».

Примітки

Посилання

Артеди // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров.  — 3-е изд.  — М: Радянська енциклопедія, 1969—1978. Матеріали про Артеді на сайті Arctaedius Інформація про виставку «300 років Артеді»