Петро́ Юхи́мович Вескляро́в (, Тальне, Уманський повіт, Київська губернія — , Київ) — український актор та телеведучий. Заслужений артист Української РСР (1973). Більш відомий під творчим псевдонімом «Дід Панас».
Життєпис
Народився 10 червня 1911 року в містечку Тальне, що на Черкащині (тоді Київської губернії). Окрім нього в родині було ще двоє братів — старший загинув під час Громадянської війни, а молодший — Ісак Юхимович Векслер (1913—1942) — під час Другої світової війни. Батьки загинули в часи Голокосту.
Працював на київській залізниці, де організував театральний гурток, згодом його відправляють до Луцька, у Волинський обласний музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. Там же, в Луцьку, познайомився з майбутньою дружиною Галиною, яка працювала секретарем театру, тут народився його син Богдан, який також став актором. Виховував доньку свого брата Аллу. В луцькому театрі зіграв чимало ролей: Миколу Задорожнього з «Украденого щастя», Командора з «Камінного господаря», Монтанеллі з «Овода» тощо. Талановитого, фактурного, харизматичного актора помітили кінорежисери та почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається у багатьох фільмах. Серед них: «Олекса Довбуш», «Гадюка», «Циган», «Іванна», «Вій», «Забудьте слово смерть» тощо. Відзнявся у приблизно 50 фільмах. Проте найбільше запам'ятався малечі та старшому глядачеві як казкар Дідусь Панас. Українська вишиванка Весклярова часом дратувала керівництво телебачення, його подекуди звинувачували в націоналізмі, а в 1970-х рр. кілька разів навіть намагалися замінити. Але від цієї ідеї довелося відмовитися під тиском обурених телеглядачів, які засипали студію Довженка та дирекцію УТ листами з проханнями повернути дідуся Панаса на екран і він повертався. Відданий українець, який ніколи не зраджував своєї мови та вишиванки, неодноразово звинувачувався у націоналізмі.
Петро Юхимович помер 5 січня 1994 році, прах похований у колумбарії Байкового цвинтаря міста Києва.
Хронологія 1932—1940 — актор Черкаського робітничо-селянського театру, начальник та художній керівник клубу на станції Гребінка.
1941 — призваний у військовий театр Південно-Західного фронту, потрапив у полон, але втік. Згодом потрапив до окупованого гітлерівцями Києва, влаштувався на роботу на залізниці, де організував драматичний гурток. 1946 року був скерований до Луцька — у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, де працював до 1959-го.
У Луцьку одружився із секретаркою театру Галиною, де народився його син Богдан.Колискова від Діда Панаса // Україна молода, № 99-100, 10.06.2011
1959—1982 — на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.
З 1962 р. у ролі діда Панаса розповідав на Українському радіо «вечірню казку» для дітей (перед тим Вескляров працював у цій ролі на підміні іншого актора, якого згодом замінив цілком).
1964—1986 — у ролі діда Панаса вів на Українському телебаченні програму «На добраніч, діти».
Вшанування пам'яті Похований у колумбарії Байкового кладовища. Вдова виїхала до США, перед тим передавши кіноплівки із записами «діда Панаса» братам Капрановим.
У 2019 році на приміщенні тальнівської школи, на місці якої стояв будинок, де народився Петро Вескляров, встановлено пам'ятну дошку.
У 2022 році у Тальному на Черкащині вулиця Крилова стала вулицею Весклярова.
Ролі в театрі
Микола Задорожний («Украдене щастя» Івана Франка). Командор («Камінний господар» Лесі Українки). Городничий («Ревізор» Миколи Гоголя). Монтанеллі («Овід» Етель Л. Войнич).
Цікаві факти
Значного поширення набула легенда про те, що, будучи ведучим дитячої програми «На добраніч, діти», яка йшла у прямому ефірі, дід Панас завершив програму такою реплікою: «Отака хуйня, малята…» Речових доказів про те, що таке сталося, немає (з архівів телебачення вдалося зберегти лише одну плівку), свідчення ж свідків є суперечливими. Наприклад, колишній колега Весклярова з телебачення журналіст Володимир Заманський цей факт заперечувавДід Панас отримував 80 карбованців // Газета по-українськи, № 761, 13.01.2009, а диктор УТ Світлана Білоножко — підтверджує, але вже після ефіру, хоча сама особисто свідком цього не була.
Письменник Тимур Литовченко, використавши образ «Діда Панаса», 1999 року створив казковий цикл-пенталогію «Політичні казки Діда Панаса»Лабораторія Фантастики | Тимур ЛитовченкоСведения для энциклопедического справочника «ФАНТАСТЫ СОВРЕМЕННОЙ УКРАИНЫ», 2007 год, с.395-405, а в 2020 році — ще один цикл казок під назвою «Новітні казки Діда Панаса», який виходить в розділі «Притчі» на інтернет-ресурсі «Лінія оборони».
Фільмографія
Вшанування пам'яті На державному рівні
16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «10 червня - 110 років із дня народження Петра Весклярова (1911-1994), актора театру і кіно, телеведучого (Дід Панас)»
Див. також Станкевич Станіслав Іванович
Примітки
Посилання