Ебергард Вайхольд (; 23 серпня 1891, Дрезден — 19 грудня 1960, Бремен) — німецький офіцер, віцеадмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія 1 квітня 1911 року поступив на службу кадетом до кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни. З 1 грудня 1915 по 6 травня 1916 року навчався в школі підводників, після чого служив вахтовим офіцером на підводних човнах UB 11, U 4, UC 20 і UB 50. З 17 травня по 29 листопада 1918 року — командир UC 22, на якій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 10 902 брт. Після війни продовжив службу в рейхсмаріне.

З 27 жовтня 1938 року — перший офіцер адмірал-штабу командування ВМФ. З 2 листопада 1939 року — начальник спеціального штабу ОКВ з ведення торгово-економічної війни. З 28 червня 1940 року — начальник об'єднаного німецького штабу в адміралтействі Королівського флоту Італії. З 16 серпня 1941 по 4 березня 1943 року — німецький адмірал в адміралтействі Королівського флоту Італії, також з 22 листопада 1941 року — керівник німецького військово-морського командування в Італії, відповідав за постачання морем Африканського корпусу. Через суперечку з приводу Середземномор'я зі своїм другом Карлом Деніцем Вайхольд був звільнений з посади і переведений в ОКМ спеціальним представником морської війни. З 1 квітня 1944 по 8 травня 1945 року — начальник навчального штабу ОКМ.

8 травня 1945 року взятий у полон союзниками. Звільнений у 1947 році.

Звання

Морський кадет (1 квітня 1911) Фенріх-цур-зее (15 квітня 1942) Лейтенант-цур-зее (3 серпня 1914) Оберлейтенант-цур-зее (26 квітня 1917) Капітан-лейтенант (1 лютого 1921) Корветтен-капітан (1 квітня 1929) Капітан-цур-зее (1 жовтня 1936) Контрадмірал (1 липня 1940) Віцеадмірал (1 квітня 1942)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (24 січня 1917) 1-го класу (29 липня 1917) Військова медаль (Османська імперія) (31 січня 1917) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (25 березня 1917) Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (13 червня 1917) Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія) Нагрудний знак підводника (1918)

Почесний хрест ветерана війни з мечами (грудень 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»

Застібка до Залізного хреста 2-го класу (14 жовтня 1939) 1-го класу Німецький хрест в золоті (22 липня 1942) Хрест «За військову доблесть» (Італія) Савойський військовий орден, офіцерський хрест (Королівство Італія) Нарукавна стрічка «Африка»

Література

Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 3: P–Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-2482-4, S. 526–527 Dieter Hartwig: Großadmiral Karl Dönitz – Legende und Wirklichkeit, Ferdinand Schöningh, Paderborn 2010, ISBN 978-3-506-77027-1, S. 70 Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 44 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X, S. 124

Посилання

Ебергард Вайхольд на сайті uboat.net Фотографії і нагороди Вайхольда.

Примітки