Добри́нь — село в Україні, у Іршанській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 420 осіб (2001). У 1923—54 та 1969—2015 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Загальна інформація Розміщується за 38 км північно-східніше Хорошева, за 20 км від залізничної станції Нова Борова, за 21 км від автодороги Житомир—Коростень. В селі розміщується ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Добринські дуби».

Населення Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 720 осіб, з них: православних — 665, чоловіків — 365, жінок — 355.

Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 717 мешканців, дворів — 120, у 1906 році — 808 мешканців, дворів — 128, у 1923 році — 1 267 мешканців, дворів — 175.

На початок 1970-х років в селі було 210 дворів із населенням 594 особи.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 433 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 420 осіб, з них 99,29 % зазначили рідною українську мову, а 0,71 % — російську.

Історія Село засноване на початку XIX століття. В другій половині 19 століття — село Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало за 31 км від Черняхова, над струмком, що впадав під Буками до Тростяниці з лівого боку. Складовою ґрунтів був гнейс та червоний граніт.

Наприкінці 19 століття — село Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало за 58 верст від Житомира. Належало до православної парафії у Буках, за 3 версти.

У 1906 році — сільце Фасівської волості (7 стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Житомир становила 52 версти, до волосного центру с. Фасова — 15 верст. Поштове відділення — Фасівка.

У 1923 році включене до складу новоствореної Добринської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Фасівського району Коростенської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 16 верст від районного центру с. Фасова. 23 вересня 1925 року, в складі сільської ради, передане до Потіївського району Волинської округи.

У 1932—1933 роках село постраждало від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 3 особи.

На фронтах Другої світової війни воювало 278 селян, 98 з них нагороджені орденами й медалями, 151 загинув. На їх честь у 1961 році споруджено пам'ятник.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 772 га угідь, з них 1 849 га — рілля. Вирощували жито, пшеницю, льон, картоплю. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 44 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР. В селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.

11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Ємилівській сільській раді Потіївського району. 21 вересня 1959 року, в складі сільської ради, передане до Володарсько-Волинського району Житомирської області, 30 грудня 1962 року — до складу Черняхівського району, 8 грудня 1966 року — до складу відновленого Володарсько-Волинського району. 13 січня 1969 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 16 «Про зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», в селі відновлено окрему сільську раду в складі Володарсько-Волинського району.

14 серпня 2015 року включене до складу Іршанської територіальної громади Володарсько-Волинського (згодом — Хорошівський) району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області.

Примітки

Посилання Погода в селі Добринь