Днопоглиблювальні роботи — днопоглиблення для підтримання паспортних навігаційних габаритів на підхідних каналах (портових акваторіях), водних шляхах.
Опис
Днопоглиблення — це земляні роботи, що проводяться під водою або частково під водою, на мілководді або в . Воно підтримує судноплавність водних шляхів і портів, а також сприяє захисту узбережжя, меліорації земель та реконструкції узбережжя шляхом збирання донних відкладень та транспортування їх в інші місця. Днопоглиблювальні роботи можуть проводитися для видобутку матеріалів, що мають комерційну цінність; це можуть бути високоцінні мінерали або відкладення, такі як пісок і гравій, що використовуються в будівельній галузі.
Днопоглиблювальні роботи — це чотириетапний процес: розпушування матеріалу, винесення матеріалу на поверхню (разом з видобуванням), транспортування та утилізація.
Видобутий матеріал можна утилізувати локально або транспортувати баржами чи у вигляді суспензії трубопроводами. Утилізація може здійснюватися у формі засипання ділянок, поповнення еродованого піску, який був втрачений через або намиву земель під забудову чи цілком нових форм рельєфу, таких як життєздатні острови в коралових атолах.
Обладнання для днопоглиблювальних робіт:
морський земснаряд; землечерпальний снаряд; землесосний снаряд; драга.
Історія
Стародавні автори згадують про днопоглиблення гаваней. У семи рукавах Нілу були прокладені канали, а пристані побудовані за часів пірамід (III тисячоліття до н. е.). З 1000 року до нашої ери у східному Середземномор'ї велося масштабне будівництво гаваней, а порушені шари осадових порід свідчать про днопоглиблювальні роботи. У Марселі фази днопоглиблювальних робіт зафіксовані з третього століття до нашої ери, наймасштабніші – протягом першого століття нашої ери. Було виявлено залишки трьох днопоглиблювальних човнів; вони були покинуті на дні гавані протягом першого та другого століть нашої ери.
Під час Золотої доби ісламу брати Бану Муса, працюючи в Будинку мудрості в Багдаді, розробили оригінальний винахід, описаний у своїй книзі під назвою , – машину для черпання, яка не згадується в жодних ранніх грецьких працях. Черпальний пристрій, який вони описали, використовувався для вилучення предметів з-під води та з русел річок.
Днопоглиблювальні машини використовувалися під час будівництва Суецького каналу з кінця 1800-х років і до наших днів, для його розширення та обслуговування. Завершення будівництва Панамського каналу в 1914 році, найдорожчого інженерного проекту США на той час, значною мірою спиралося на днопоглиблювальні роботи.
Правове регулювання Для проведення днопоглиблювальних робіт потрібен дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду. Договори щодо днопоглиблення в акваторії морських портів України регулюються законодавством про публічні закупівлі.
Див. також
Драгова розробка
Примітки