Аув'єти (, 甌越), також відомі як тейау (, ) і племене об'єднання Намкионг () — конгломерація гірських племен, які жили на території, що включає північ сучасного В'єтнаму, захід Гуандуну і південь Гуансі з III ст. н. е. Столиця була розташована в сучасній провінції Каобанг Північно-Східного В'єтнаму.
Аув'єтами також називали і жителів царства (, ), нащадків населення удільного князівства Юе, що втекли у Фуцзянь після падіння роду Юе; іншим місцем їх втечі було Сіоу (). Західне Оу (в'єт. «Тейау») було населене племенами байюе (). Вони стригли волосся і чорнили зуби Вони вважаються предками тайськомовних народів В'єтнаму, зокрема, тхо і , а також споріднених їм чжуанів з Гуансі.
Історія Аув'єти торгували з лакв'єтами, мешканцями Ванлангу, який розташовувався в низовині, на південь від аув'єтських поселень. Сьогодні ця місцевість називається дельтою Червоної річки (Хонгхи) (, 垌平滝紅). У 258 році (за іншими даними — у 257 році) Тхук Фан (, 蜀泮), вождь союзу племен аув'єтів, захопив Ванланг і переміг останнього хунгвионга. Тхук Фан назвав нову націю аулакцями і проголосив себе королем Ан Зионг-вионгом.
Династія Цінь завоювала царство Чу і об'єднала землі під назвою Наньюе (в'єт. Намв'єт), що призвело до втрати королівського статусу аув'єтів. Через деякий час, Цінь Ши Хуан-ді послав п'ятисоттисячну армію на завоювання Західного Оу. Через три роки партизанської війни володар Західного Оу був убитий 卷18, 人間訓. Перед заснуванням династії Хань Західне і Східне Оу знову отримали незалежність. Східне Оу було атаковане царством Міньюе (), і імператор У-ді дозволив аув'єтам втекти в долину між Янцзи і Хуайхе:zh:s:史記/卷114. Західне Оу платило данину Намв'єту, поки його не завоювали імператорські війська:zh:s:史記/卷113. Нащадки володарів Оу втратили свій статус, але в їхніх прізвищах залишаються ієрогліфи оу ().
Примітки