Франц Бекенба́уер (; 11 вересня 1945, Мюнхен — 7 січня 2024Помер легендарний футболіст Франц Бекенбауер, Укрінформ, 08.01.2024) — німецький футболіст, згодом тренер та футбольний функціонер. З 1994 року — президент «Баварії» (Мюнхен). Колишній ліберо та гравець середини поля. Чемпіон світу 1974, віцечемпіон 1966, 3-є місце 1970. Чемпіон Європи 1972, віцечемпіон 1976. «Золотий м'яч»: 1972, 1976. 3-разовий володар Кубка європейських чемпіонів, 5-разовий чемпіон Німеччини. Один з найкращих гравців в історії футболу. Міжнародна федерація футбольної історії та статистики поставила Бекенбауера на 3 місце серед найсильніших футболістів XX сторіччя (кращими визнали тільки Пеле і Йогана Кройфа).

Футбольна кар'єра

Франц прийшов у «Баварію» (Мюнхен) 1958 року. Тоді «Мюнхен 1860» був відомішою та сильнішою командою, ніж «Баварія», але першими свою пропозицію щодо гри в команді висунули «баварці». У перших сезонах Бекенбауер грав ближче до нападу і чимало забивав. На чемпіонаті світу 1966, наприклад, 21-річний гравець діяв саме в півзахисті. Попри юний вік його гра викликала найкращі відгуки у фахівців і вболівальників. У сезоні 1965/66 мюнхенці вдало (3-є місце) дебютували в Бундеслізі, а Франца Бекенбауера назвали гравцем року.

Наступного сезону «Баварія» здобула перший у своїй історії міжнародний трофей — Кубок володарів кубків.

Бекенбауер разом зі збірною посів 3-є місце на чемпіонаті світу 1970, став чемпіоном Європи-1972 і як капітан повів свою збірну до тріумфу на чемпіонаті світу 1974. Йому вручали «Золотий м'яч» для найкращого футболіста Європи у 1972 та 1976 роках. Початок 1970-х рр. запам'ятався футбольним протистоянням двох геніїв: голландського нападника Йогана Кройфа та німецького вільного захисника Франца Бекенбауера. «Баварія» (Мюнхен), де виступали зірки світового футболу Ґерд Мюллер, Франц Бекенбауер, Зепп Маєр, Ганс-Ґеорґ Шварценбек, тричі поспіль вигравала Кубок європейських чемпіонів — у 1974–1976 роках.

«Кайзер» грав елегантно — чітко і швидко вибирав позицію в обороні та міг одним пасом вивести партнера на удар у нападі.

Завершував кар'єру в американській лізі, у команді «Космос» (Нью-Йорк) і щороку входив до символічної збірної чемпіонату.

У середині 1980-х рр. очолив збірну Німеччини, з якою став чемпіоном (1990) та віцечемпіоном (1986) світу. 1994 року став президентом рідного клубу «Баварія». Очолював підготовку Німеччини до чемпіонату світу 2006.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняРазом Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів 1963–64 «Баварія» РЛ 6 2 - - - - - - - - - 6 2 1964–65 РЛ 31+6Регулярний сезон + плей-оф 16+1 - - - - - - - - - 37 17 1965–66 БЛ 33 4 КН 6 1 - - - - - - 39 5 1966–67 БЛ 33 0 КН 5 0 КВК 9 0 - - - 47 0 1967–68 БЛ 28 4 КН 4 0 КВК 7 1 - - - 39 5 1968–69 БЛ 33 2 КН 6 0 - - - - - - 39 2 1969–70 БЛ 34 6 КН 1 0 КЧ 2 0 - - - 37 6 1970–71 БЛ 33 3 КН 7 1 КЯ 8 1 - - - 48 5 1971–72 БЛ 34 6 КН 6 1 КВК 7 1 - - - 47 8 1972–73 БЛ 34 6 КН 6 0 КЧ 6 1 - - - 46 7 1973–74 БЛ 34 5 КН 4 0 КЧ 10 1 - - - 48 5 1974–75 БЛ 33 1 КН 3 0 КЧ 7 1 - - - 43 2 1975–76 БЛ 34 5 КН 7 2 КЧ 9 0 СУ 2 0 52 7 1976–77 БЛ 33 3 КН 4 0 КЧ 6 1 МКК+СУ 2+2 0+0 47 4Разом за «Баварію» 433+6 63+1 59 5 71 7 6 0 575 75 1977 «Нью-Йорк Космос» NASL 15+6 4+1 - - - - - - - - - 21 5 1978 NASL 27+6 8+2 - - - - - - - - - 33 10 1979 NASL 12+6 1+0 - - - - - - - - - 18 1 1980 NASL 26+7 4+1 - - - - - - - - - 33 5 1980–81 «Гамбург» БЛ 18 0 КН 1 0 КУЄФА 0 0 - - - 19 0 1981–82 БЛ 10 0 КН 3 0 КУЄФА 5 0 - - - 18 0Разом за «Гамбург» 28 0 4 0 5 0 - - 37 0 1983 «Нью-Йорк Космос» NASL 25+2 2+0 - - - - - - - - - 27 2Разом за «Нью-Йорк Космос» 105+27 19+4 - - - - - - 132 23Разом за кар'єру 566+33 82+5 63 5 76 7 6 0 744 109

Статистика виступів за збірну

«Матч століття»

Титули та досягнення

Як гравця Чемпіон світу: 1974 Віцечемпіон світу: 1966 3-є місце на чемпіонаті світу: 1970 Чемпіон Європи: 1972 Віцечемпіон Європи: 1976 володар Кубка європейських чемпіонів: 1974, 1975 і 1976 переможець Кубка володарів Кубків: 1967 володар Міжконтинентального кубка: 1976 чемпіон Німеччини: 1969, 1972, 1973, 1974 і 1982 володар Кубка Німеччини: 1966, 1967, 1969 і 1971 чемпіон США: 1977, 1978, 1980 найкращий футболіст Німеччини: 1966, 1968, 1974, 1976 найкращий футболіст США: 1977 Золотий м'яч: 1972, 1976

Як тренера Чемпіон Німеччини: 1994 Кубок УЄФА: 1996 чемпіон світу: 1990 віцечемпіон світу: 1986 29 місце в списку найкращих тренерів в історії футболу за версією World Soccer: 2013World Soccer The Greatest manager of all timeThe Greatest: — how the panel voted

Особисте життя Бекенбауер був тричі одружений і мав п'ятьох дітей, один з яких, Стефан, був професіональним футболістом, який помер після тривалої хвороби 31 липня 2015 року у 46-річному віці. Син Стефана, Лука також став футболістом і грав у нижчолігових клубах.

Бекенбауер став почесним консулом Косово в 2011 році, щоб допомогти просувати кампанію Косова щодо членства в УЄФА та ФІФА.

Бекенбауер помер 7 січня 2024 року у 78-річному віці через природні причини, про що повідомила його родина.

Примітки

Посилання

Франц Бекенбауер — відео на youtube.com «Великие клубы». Приложение к еженедельнику Футбол — 2005 — № 10, листопад