Конетабль Єрусалима () — друга за званням (фактично перша) посада в Єрусалимському королівстві. Її створено за прикладом відповідної посади у Франції.
Функції Конетабль Єрусалимського королівства у воєнний час очолював лицарське ополчення, призначав воєначальників, відповідав за порядок в армії, організовував виплату грошей найманцям. Повинен був виставляти 100 лицарів для королівського війська. У разі необхідності він очолював армію. Після перемоги в битві організовував збір захоплених трофеїв, також здійснював військовий суд над вояками та лицарями. Особливість політичного становища королівства, насамперед постійні війни з сусідами, призвело до збільшення ваги посади конетабля.
В мирний час входив до складу Високої Курії і займав місце голови, якщо король і сенешаль були відсутніми. Найперший офіційний документ, завірений конетаблем є грамота короля Балдуїна I 1108 року. Під час церемонії коронації він тримав королівське знамено (гонфолон) та королівського коня. Також займався встановленням кордонів доменів. В надзвичайних випадках призначався регентом або посланцем до Візантії чи Європи.
Конетаблі Єрусалиму Симон (1108—1115) Гуго де Кауль (115—1120) Есташ I де Грен'є (бл. 1123) Вільгельм I де Бюр (1123-ок. 1141) Манасія де Єрж (1144—1151) Онфруа II де Торон (1152—1179) Аморі II де Лузіньян (бл. 1179—1194) Жан I д'Ібелін (1194—1205) Готьє де Монбельяр (1206—1211) Ед де Монбельяр (1220—1244) Філіпп де Монфор (бл. 1244) Жан д'Ібелін (1251—1258) Вільгельм де Ботрон (1258—1262) Баліан д'Ібелін (1268—1277) Річард де Ноблан (бл. 1277) Симон де Монтоліф (бл. 1284) Аморі II Тірський (1285—1300) Філіп Брауншвейг-Грубенхаген (бл.1359) П'єр де Лузиньян (бл. 1415)
Джерела Prawer J. Crusader Insitutions. Oxford: Clarendon Press; 1980. 519 p. Mayer HE. Kings and Lords in the Latin Kingdom of Jerusalem. Aldershot: Variorum. 1994. 338 p.