Михайло Васильович Ларін (, Червона Кам'янка) — український письменник-фантаст, редактор-укладач та перекладач фантастики. Також відомий як автор детективної прози. Свої твори пише як українською, так і російською мовою.
Біографія Михайло Ларін народився у селищі Червона Кам'янка Олександрійського району. Після закінчення школи навчався у будівельному технікумі, пізніше проходив строкову службу в Радянській Армії. Після завершення служби в армії працював у дніпропетровській обласній газеті «Прапор юності» на різних посадах аж до 1994 року, паралельно заочно навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського університету. З 1989 року також кілька років працював редактором дніпропетровського науково-популярного і фантастичного журналу «Кентавр». Після завершення роботи в газеті «Прапор юності» Михайло Ларін працював редактором видавництва «ІМА-прес» до 2012 року, після чого вийшов на пенсію.
Літературна творчість Михайло Ларін розпочав літературну творчість у 1971 році, а перше фантастичне оповідання «Перший гість» опубліковане в 1975 році. У 1983 році вийшла перша збірка фантастичних творів автора «Формула щастя». Надалі письменник видав низку фантастичних оповідань та повістей, переважно російською мовою. У 1997 році вийшов перший роман Михайла Ларіна «Вража кров», який також написаний російською мовою, в якому йдеться про прибуття на нашу планету загадкових іншопланетян передзонників. У 2005 році вийшов друком його наступний фантастичний роман «Чужаки», в якому головного героя перекидають у паралельний світ до так званого Міжгалактичного інституту, де він повинен витримати поєдинок із агресивними іншопланетянами хворхами. у 2008 році вийшов ще один фантастичний роман автора «Бумеранг зла». Окрім фантастичних творів Михайло Ларін є автором детективних творів, зокрема повісті «Подвійний удар», романів «Гра без козирів» і «Третя блатна санкція». Михайло Ларін також є автором збірки творів для дітей «Кіт Кілька».
Переклади Твори Михайла Ларіна перекладені польською, японською, болгарською, казахською, узбецькою, якутською, білоруською мовами. Сам письменник переклав низку творів з польської мови.
Особисте життя Михайло Ларін одружений, його дружина тривалий час працювала коректором, у подружжя є двоє дітей та троє внуків.
Бібліографія
Романи 1997 — Вражья кровь 1999 — Игра без козырей 2005 — Чужаки 2006 — Третья блатная санкция 2008 — Бумеранг зла
Повісті 1983 — Двойной удар 1990 — Соната для майбутнього
Оповідання 1975 — Перший гість 1976 — «Здрастуй, це я!..» 1976 — Торговцы космосом 1977 — «…Я повернувся!» 1977 — Право на ризик 1979 — А тут була осінь… 1980 — Експеримент 1981 — Ліки від самотності 1982 — Прозріння 1983 — Дорога 1983 — Повернення 1983 — Контакт 1983 — «Обійшлися однією людиною…» 1983 — Випробування 1983 — Формула щастя 1984 — Вікно 1989 — Кража 1990 — Допінг 1990 — Недвигайлов міняє паспорт 1991 — В чужом доме 1991 — Прийшлий 1992 — Грехопадение 1992 — Жарт
Збірки творів 1983 — Формула щастя 2009 — Кот Килька
Посилання Ларін Михайло Васильович Михайло Ларін на сайті fantlab.ru Михаил Васильевич Ларин Історія кохання дніпрян: побачення під годинником