Ді́дковичі — село в Україні, у Коростенській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 531 особу (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Загальна інформація Розміщується на річці Уж, за 25 км північно-східніше від районного центру Коростеня, за 8 км від залізничної станції Ігнатпіль та за 1 км від автодороги Коростень—Народичі.

Населення За довідником 1885 року в поселенні мешкало 1 857 осіб.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 2 511 осіб, з них: православних — 2 235, юдеїв — 276, чоловіків — 1 191, жінок — 1 320.

Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 2 496 мешканців, дворів — 498, у 1906 році — 1 802 мешканці, дворів — 419, у 1923 році — 2 771 мешканець, дворів — 560.

На початок 1970-х років в селі було 514 дворів із населенням 1 362 особи.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 866 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 531 особу.

Історія На околицях знайдено кам'яні знаряддя бронзової доби. Гніздо дрібної шляхти, у 1571 році згадане як село боярів-заушан в оренді київського воєводи. У 1581 році вносили з Дідкович: Останек — від 4 осілих та 4 загородників, Гневош Стрижівський — від 2 осілих та 4 загородників, бояри-заушани — від 20 осілих та млина. Згадується в акті від 28 січня 1681 року — Ксаверівський єзуїтський колегіум скаржився на дворян Дідківських, звинувачуючи їх у заволодінні приналежною їм землею в с. Дідківці та вилові риби і бобрів у ксаверівських ставках, користуючись втечею єзуїтів під час козацьких війн. Також згадується в скарзі чотирьох дворян з Дідківських на двох дворян Липлянських та трьох Дідківських від 29 квітня 1682 року про вчинення різних образ та нападів, зокрема пограбування маляра у с. Дідківці, якого було найнято для відновлення живопису в церкві. Згадується в скарзі Луки Дідківського на інших дворян від 23 вересня 1682 року про напад на дім Дідківського на свято Різдва Пресвятої Богородиці. Також згадується в скарзі Овруцького єзуїтського колегіуму від 2 квітня 1683 року на дворянина Степана Дідківського про різного роду перешкоди для користування земельною ділянкою у с. Дідківці. Ще згадується в акті від 6 червня 1686 року — дворянин Григорій Дідківський та його мати Василина скаржилися на дворян Павла та Василя Дідківських, звинувачуючи останніх у грабунку за допомогою козаків зимової стоянки у с. Дідківці. Також згадується в акті від 21 травня 1689 року — київський міський регент Степан Дідківський від імені багатьох інших дворян Дідківських скаржився на дворян Йосипа Дідківського та його сина Степана, звинувачуючи їх у привласненні подарунків для церкви с. Дідківці.

В другій половині 19 століття — село Овруцького повіту Волинської губернії. Лежало на річці Уж, до котрої тут впадало з правого боку два струмки, за 22 версти від містечка Іскорость. Складовою частиною ґрунту червоний граніт та волиніт, є порцелянова глина. За довідником 1885 року — село різночинців у Татарновицькій волості Овруцького повіту Волинської губернії. Була церковна парафія.

Наприкінці 19 століття — село Татарновицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Лежало на річці Уж, за 100 верст від Житомира, за 25 верст від Овруча, за 150 верст від найближчої залізничної станції Київ, за 6 верст від найближчої поштової станції в Ігнатполі. Була міщанська управа, яка називалася В'язовецькою. Православна парафія належала до 2-го благочинного округу Овруцького повіту. Дерев'яну покриту бляхою церкву, з такою ж дзвіницею, збудовано у 1772 році за кошти вірян. Землі при церкві 33 десятини, розміщувалася за 3 версти, був план. 31 жовтня 1886 року почала діяти церковно-парафіяльна школа. Дворів 284, вірян 2 323. Сусідні парафії: Васьковичі (6 верст), В'язівка (4 версти).

У 1906 році — село Татарновицької волості (2 стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 25 верст, до волосного центру с. Татарновичі — 10 верст. Поштове відділення — містечко Іскорость.

Вночі з 7 на 8 листопада 1921 року під час Листопадового рейду до Дідковичів прийшла Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки і зупинилася тут на денний відпочинок, гостинно прийнята громадою села. Вранці 9 листопада група вирушила у подальший похідВерига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.. 1 травня 1922 року Остапом Петриком, Павлом Недашковським, Лукою та Іваном Костюшками в Дідковичах для організації антибільшовицького повстання була створена Волинська повстанська арміяЛицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — с. 280. ISBN 978-617-569-302-5.

У березні 1921 року, в складі волості, передане до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Дідковицької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Народицького району Коростенської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 20 верст від районного центру міст. Народичі.

На фронтах Другої світової війни воювало 320 селян, 124 з них нагороджені орденами й медалями, 224 загинули. У 1965 році на їх честь споруджено обеліск слави.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 5 184 га угідь, з них 2 968 га — рілля. Вирощували зернові культури, льон, картоплю. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 32 селян нагороджено орденами й медалями СРСР, серед них доярку М. В. Лазаренко — орденом Леніна. В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня.

З 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростенського району Житомирської області, 8 грудня 1966 року — до складу Народицького району, 3 квітня 1967 року — до складу Коростенського району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Дідковицької сільської ради включено до складу Коростенської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.

Примітки

Посилання Погода в селі Дідковичі