Астеріон, також Астерій (, ) Антична міфологія божество однойменної річки в Арголіді; за Павсаніем (II, 17), батько годувальниці Гери (варіант: трьох сестер — Евбеї, Просімени й Акреї);
син Тектама (або Дора), був володарем на Криті; він одружився з Європою, яка від Зевса народила синів Міноса, Сарпедона і Радаманта; за Аполлодором, один з аргонавтів, син Комета;
син Міноса й Пасіфаї, наділений надзвичайною силою. Його вбив Тесей. Аполлодор ототожнював Астеріона з Мінотавром;
син Анакта, правитель Анактерії, поселення, що існувало на місці Мілета до прибуття туди мінойців;
брат героя «Іліади» (І, 12) Нестора, син Пелея і Хлорісси.
У науці Астеріон — точка на нижньо-бічній поверхні черепа людини, у місці стику потиличної, тім'яної і кам'янистої частини скроневої кістки. Астеріон — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Гончих Псів.
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.