Збиття Boeing 737 під Тегераном — авіакатастрофа, що трапилась 8 січня 2020 року, о 6:14 за іранським часом. Літак було збито ракетами класу земля-повітря, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції з бази ППО Ірану. Літак Boeing 737—800 належав авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, з них 19 дітей до 12 років. Найменша дитина — 2018 року народження. 9 січня 2020 року було оголошено днем жалоби в Україні та Ірані.
За кількістю жертв катастрофа увійшла до п'ятдесяти найбільших авіакатастроф у світі. До цього найбільшою в історії української пасажирської авіації була катастрофа літака Як-42 сталася 1997 під Салоніками, за 22 роки до того. Керівництво МАУ заявило, що технічний стан літака був хорошим, помилка пілотів виключена, а екіпаж було заздалегідь підсилено досвідченими пілотами враховуючи складність рейсу.
11 січня 2020 року президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було «випадково» збито ракетами, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор.
Літак Літак Boeing 737—800 (модель 737—800, KV — код авіакомпанії МАУ) мав заводський номер 38124 і серійний номер 5977, його було побудовано заводом в Рентоні 2016 року, а 21 червня 2016 він здійснив перший політ. Лайнер отримав реєстраційний номер UR-PSR, його передали МАУ. Маршрутом Сіетл — Кеплавік — Київ, з 19 по 20 липня 2016 року борт прибув до Києва в основний хаб авіакомпанії.
Літак було оснащено двома турбовентиляторними двигунами CFM International CFM56-7B24E. Він експлуатувався в компонуванні салону на 186 місць економ та бізнес класу (CY186). Останнє технічне обслуговування проходив 6 січня 2020. Маючи 3,5 роки, цей літак був одним із наймолодших представників 737 Next Generation у флоті авіакомпанії.
Екіпаж і пасажири На борту перебувало 176 осіб: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, усі вони загинули.
На рейс було зареєстровано 169 пасажирів, але на борт піднялося 167. Спочатку імена двох пасажирів, що не сіли на рейс, не розголошувалися.
Пізніше стало відомо, що один із зареєстрованих пасажирів, Мохсен Ахмадіпур з Оттави, не зміг потрапити на борт літака через проблему з квитком. Його дружина сіла на цей літак, а він планував полетіти до Києва наступним рейсом. ГромадянствоПасажириЕкіпажВсього 13013 404 000 81081 57057 2911 10010Всього1679176
Список жертв Іран — 81 Канада — 57 Україна — 2 + 9 (екіпаж) Швеція — 10 Афганістан — 13 ФРН — 0 Велика Британія — 4
МАУ та іранські ЗМІ після авіатрощі опублікували повний список жертв[https://espreso.tv/news/2020/01/08/aviakatastrofa_v_irani_mau_oprylyudnyla_spysok_pasazhyriv Авіакатастрофа в Ірані: МАУ оприлюднила список пасажирів}}.
Пілоти Командир — Володимир Гапоненко, мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, включно з 5500 год як командир повітряного судна (КПС); Другий пілот — Сергій Хоменко, мав 7600 годин нальоту Boeing 737; Пілот-інструктор — Олексій Наумкін, мав 12000 год нальоту на Boeing 737, включно з 6600 год як КПС.
Бортпровідники Матьков Ігор Валерійович — старший бортпровідник, 34 роки, мав 12-тирічний стаж роботи, був у пілотному резерві; Статнік Катерина Олегівна; Микитюк Марія Михайлівна; Овчарук Валерія Євгеніївна; Сологуб Юлія Миколаївна; Лихно Денис Михайлович. Посольство України в Ірані в другі роковини відкрило поблизу Тегерану Алею пам'яті жертв катастрофи. Станом на липень 2022 року сім'ї членів екіпажу не отримали від Ірану грошової компенсації.
29 грудня 2020 року членам екіпажу було посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Перебіг подій Борт UR-PSR виконував міжнародний рейс PS-752 з Тегерана до Києва. О 02:38 UTC, після годинної затримки, рейс 752 злетів зі смуги 29R аеропорту ім. Хомейні, і спочатку політ проходив у нормальному режимі.
О 2:44 UTC (6:14 за місцевим часом), коли лайнер зі швидкістю 275 вузлів (509 км/год) піднявся до висоти 2416 м (7925 футів), зв'язок із ним перервався. Після початку пожежі на борту літак змінив курс і розвернувся.
Літак перейшов у некерований спуск, при цьому на його борту почалась пожежа. Лайнер врізався в землю в передмісті Тегерана Халаджабаді, за 15 км на північ від аеропорту, і повністю зруйнувався, а всі люди в літаку загинули.
За кілька годин після трагедії офіційний представник аеропорту назвав причиною катастрофи загоряння двигуна.
Розслідування Іран надіслав слідчу групу до місця катастрофи. Як заявив голова комісії з розслідування катастроф Іранської організації цивільної авіації, повідомлень про надзвичайну ситуацію на борту від екіпажу не надходило. Український уряд заявив про наміри направити експертів для допомоги в розслідуванні.
Представник Міністерства доріг і міського розвитку Ірану заявив, що після займання двигуна літак охопило полум'я, що призвело до втрати контролю над ним і подальшого краху. Майже відразу була виключена версія про теракт на борту.
Спочатку ЗМІ повідомили, що Іран відмовився передавати бортові самописці компаніям Boeing до США. Згодом Іран офіційно спростував ці дані, запросивши США та Україну до розслідування катастрофи. Іранський чиновник заявив, що самописці було пошкоджено, однак, на думку спеціалістів, дані на них усе ж таки можна проаналізувати. 10 січня Іран надав представникам України доступ до самописців та до деталей літака. Іранський чиновник, який веде розслідування щодо українського літака, заявив у неділю, що відмовився від планів відправляти реєстратори за кордон.
Спецслужби США заявили, що літак був збитий іранською системою ППО російського виробництва Тор-М1. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо підтримав цю версію, посилаючись на «розвідувальну інформацію з багатьох джерел». 9 січня 2020 року пошукова мережа OSINT-розвідки Bellingcat виклала у себе відеоматеріали атаки літака ракетою з прив'язкою до місцевості.
Протягом трьох днів іранська сторона не розголошувала справжню причину катастрофи, відкидаючи версію ракетного удару по літаку — попри докази США, Британії та Канади.
2020 11 січня 2020 року президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було збито ракетами, випущеними іранськими військовими з Корпусу вартових Ісламської революції. 16 січня представники Тегерану погодилися передати Україні тіла загиблих українців та залучити до розшифровки чорних ящиків українських фахівців, рейс із тілами заплановано на 19 січня.
Тіла 11 загиблих українців було ідентифіковано в Ірані та 19 січня транспортовано до Києва, на летовище Бориспіль. Тоді ж представник Організації цивільної авіації Ірану Хасан Резайефар заявив, що Іран розшифровує чорні ящики літака та не ухвалив рішення щодо їхньої передачі за кордон.
25 січня 2020 року МЗС Ірану повідомило, що винний у збитті літака знаходиться у в'язниці. 3 лютого, після того, як в ЗМІ було опубліковано переговори диспетчерів з пілотами літака, Іран припинив ділитися матеріалами слідства з Україною. 4 лютого влада Ірану заявила, що продовжить співпрацю, але закликає «не політизувати питання».
15 лютого 2020 року на зустрічі міністра МЗС України Вадима Пристайка з його іранським колегою Мохаммадом Джавадом Заріфа представник іранської сторони запевнив, що країна не проводитиме самостійної розшифровки самописців, але й передавати їх для розшифровки іншим країнам відмовляється.
29 березня 2020 року Іран тимчасово призупинив розшифровку бортових самописців через пандемію коронавірусу в світі.
6 квітня 2020 року член іранського парламенту та член комісії з питань законодавства і юстиції Хассан Норузі заявив, що військові «добре впоралися з завданням», збивши літак, а винних у катастрофі не заарештовуватимуть. Норузі заявив, що «рух літака був дуже підозрілим і військові добре виконали свої обов'язки», а літак «мабуть, потрапив під контроль Америки».
23 травня 2020 року представники Ірану заявили, що у катастрофі винен оператор ракетної системи, який, ймовірно, не спілкувався з командним центром, порушивши правила дій ведення вогню «без дозволу».
3 червня 2020 року представники України заявили про наміри відправити чорні ящики літака до Франції для розшифровки через те, що вони начебто не мають відповідного обладнання.
14 червня 2020 року заступник міністра МЗС України Євген Єнін заявив, що Іран наполягає, що катастрофа сталася через людську помилку, і тому не взяв на себе міжнародної відповідальності за збиття літака.
18 червня 2020 року представники Ірану заявили про готовність віддати Україні «чорні скриньки» збитого літака МАУ, якщо вона матиме необхідне обладнання. Також у червні Іран офіційно запросив технічної допомоги, розшифровкою самописців з 20 липня займатиметься Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації Франції (BEA).
9 липня 2020 року заступник глави МЗС Євген Єнін заявив, що з початку 2020 року Україна скерувала Ірану чотири вербальні ноти про початок переговорів щодо збитого літака МАУ, однак конкретних дат перемовин досі немає.
24 липня 2020 року було завершено аналіз самописців, результати підтвердили факт зовнішнього втручання в роботу літака.
29 липня 2020 року у Києві почався перший етап перемовин з Іраном щодо збитого українського «Боїнга». За підсумками цих переговорів Тегеран погодився виплатити всі необхідні компенсації.
10 серпня 2020 року Глава Центральної страхової організації Ірану Голамреза Сулеймані заявив, що Іран не буде компенсувати МАУ вартість збитого лайнера, бо він був застрахований європейськими, а не іранськими компаніями. Це не стосується компенсації сім'ям загиблих у катастрофі. Наступний раунд переговорів про компенсації було заплановано на жовтень.
Влада Ірану опублікувала попередні результати розслідування, згідно з якими, літак перед зльотом був технічно перевіреним, пілоти діяли згідно з інструкціями та отримали всі потрібні погодження на виліт від іранської військової та цивільної адміністрацій.
2021 20 лютого 2021 року військова прокуратура Ірану завершила розслідування катастрофи літака МАУ. Наразі готується обвинувальний акт, а справу найближчим часом передадуть до суду.
2022
На початку січня 2022 року Іран офіційно відмовився від продовження переговорів щодо розслідування наслідків катастрофи. Іран заявив Канаді, Швеції, Україні та Британії, що відмовляється вести переговори щодо катастрофи літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» поблизу Тегерану.
8 січня 2022 року заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов заявив, що на сьогодні вже встановлені імена деяких учасників атаки. Зокрема необхідно перевірити на причетність до вчинення злочину військовослужбовців нижніх ланок Корпусу вартових Ісламської революції (IRGC), у тому числі: капітана Мехді Хосраві (Mehdi Khosravi, командир ТОР М-1), першого лейтенанта Мейсама Хейроллахі (Meysam Kheirollahi, оператор), третього лейтенанта Саєда Ахмада Мірі (Seyed Ahmad Miri, оператор), першого лейтенанта Маґаммада Маджіда Еслама Дооста (Mohammad Majid Eslam Doost), капітана Саджада Мохаммаді (Sajjad Mohammadi), майора Хамеда Мабхута (Hamed Mabhout), другого бригадного генерала Ібрагіма Сафаї Кіа (Ibrahim Safaei Kia), бригадного генерала Алі Акбара Сейдуна (Ali Akbar Seydoun) та одного військового Іранської Армії полковника Мостафи Фараті (Mostafa Farati), яким інкримінується службова недбалість, необережність та неналежне виконання службових обов’язків та інших причетних осіб.
До других роковин катастрофи рейсу PS752 авіакомпанії «МАУ» секретар РНБО України Олексій Данілов назвав її спланованим терористичним актом з боку Ірану. «Те, що сталося 8 січня 2020 року, було терористичним актом, вчиненим проти цивільного літака», — заявив він в інтерв'ю «Голосу Америки».
У липні МАУ подала позов проти Ірану за збитий літак.