Володимир Іванович Гапоненко ( , Сквира — , Тегеран) — український льотчик.Опублікували імена екіпажу літака, який розбився у Тегерані . Пілот авіакомпанії Міжнародні авіалінії України Командир екіпажу рейсу PS752 Boeing 737. Герой України.
Життєпис Володимир Гапоненко у 1987 році вступив до Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації (нині Кропивницька льотна академія Національного авіаційного університету), яке закінчив у 1992 році, за фахом «Експлуатація повітряного транспорту» за спеціалізацією «Повітряна навігація». Інженер-штурман.
З 1992 року розпочав роботу в Борисполі на посаді штурмана літака Ту-134. За інформацією Міжнародних авіаліній України, Гапоненко мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, в тому числі 5500 годин як командир повітряного судна.
8 січня 2020 року загинув в результаті збиття літака Boeing 737 рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» ракетами Протиповітряної оборони Ірану. За словами офіційних представників Ірану, причиною трагедії став людський фактор.
Похований на Берковецькому кладовищі у Києві разом із пілотом-інструктором літака Олексієм Наумкіним (ділянка № 86, ).
Сім'я Дружина — Катерина Гапоненко Дві доньки
Нагороди
Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 грудня 2020, посмертно) — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов'язку
Вшанування пам'яті У місті Київ вулицю Анатолія Пантелькіна перейменували на вулицю Володимира Гапоненка.
Див. також Збиття Boeing 737 під Тегераном Хоменко Сергій Анатолійович Наумкін Олексій Євгенович
Примітки