Ере́б ( [Еребос] — морок, пітьма, темрява), а також ( [Еребус]) — термін давньогрецької міфології: Одне з начал всесвіту — вічний морок, породження Хаосу; батько Ефіра та Гемери, яких народила від нього богиня ночі Нікс (Гесіод); Підземне царство мороку, через яке душі померлих проходять в Аїд. Книга Ереб австрійської письменниці Урсули Познанскі.
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.