Нікс або Нікта (, , «Ніч»). — у давньогрецькій міфології божество ночі. Примарна фігура, Нікс була біля витоків створення і породила з Еребусом (Морок) інших персоніфікованих божеств, таких як Гіпнос (Сон) і Танатос (Смерть). Нікс жила в Аїді. В орфіків вона — першопричина світу і споріднена з божеством смерті. Про її зовнішність рідко згадують у міфах, водночас вона зображена як постать виняткової краси та сили, що її остерігається навіть Зевс. Грецькі трагіки зображували її на колісниці, крилатою, в чорному вбранні, поцяткованому зірками.
Міфологія та література
Гесіод У «Теогонії» Гесіода, Нікс народжуються з хаосу.Гесіод. Теогонія, 123 Від Еребуса (Морок) Нікс народжує Ефіра (Верхній шар повітря) та Гемеру (День).<ref>Гесіод. Теогонія, 124–125 ; Gantz, p. 4.</ref> Пізніше, Нікс самостійно народжує Мороса (Загибель), Керів (Руйнування, смерть), Танатоса (Смерть), Гіпноса (Сон), Онероїв (Сни), Мома (Глузування), Оїзіс (Нещастя, тривога), Гесперид, Мойр (Долі), Немезиду (Людська доля), Апате (Обман), Філотес (Дружба, прихильність), Гераса(Старість) і Ериду (Розбрат).Гесіод. Теогонія, 212–225 ; Gantz, pp. 4–5</ref>
У своєму описі Тартару Гесіод розміщує там житло богині<ref>Гесіод. Теогонія, 744–745 та будинки її дітей Гіпноса і Танатоса.Гесіод. Теогонія, 758–759 .</ref> Потім Гесіод розповідає, про те як дочка Нікс Гемера (День) покидає Тартар як тільки до нього входить Нікс; продовжуючи циклічно, коли Гемера повертається, Нікс виходить.<ref>Гесіод. Теогонія, 746–750 Це відображається у зображенні Ратри (Ніч) у Рігведі, де вона є в тісній взаємодії, але в напружених відносинах зі своєю сестрою Ушас (Зоря).
Гомер В «Іліаді» Гіпнос, незначне божество сну, нагадує Гері про його давню послугу, коли він приспав Зевса. Тим дозволивши їй, заподіяти Гераклу (який повертався морем з Трої, де правив Лаомедонт) велике нещастя. Зевс був розлючений і збив би Гіпноса в море, якби той з переляку не втік до своєї матері Нікс. Далі Гомер розповідає, що Зевс, боячись розгнівати Нікту, стримав свою лють, і таким чином Гіпнос уникнув гніву Зевса, звернувшись до своєї могутньої матері. Він тривожив Зевса лише кілька разів після чого, завжди боячись Зевса, втікав назад до своєї матері Нікти, яка із материнською люттю протистояла б Зевсу.
Інші Нікс відіграє важливу роль у кількох уривках віршів про Орфея. У них Нікс, а не Хаос, — це перше джерело, з якого виникає все творіння. Нікта також є першим джерелом у хорі «Птахів» Арістофана. Тут вона також є матір'ю Ероса .Арістофан, Птахи 693
Тема печери чи особняка Нікти за океаном (як у Гесіода) або десь на краю всесвіту (як у пізнішому Орфізмі) може перегукуватися у філософській поемі «Парменіда». Вчений-класик Вальтер Беркерт припустив, що будинок богині, в який потрапляє філософ, є палацом Нікс; Однак це досі залишається лише гіпотизою.
У деяких розповідях богиню чаклунства Гекату також називали дочкою Ночі.Scholiast on Apollonius of Rhodes, Argonautica 3.467 with the Orphic hymns as the authority
Культ Не було відомого храму, присвяченого Нікс, але, як відомо, були зроблені її статуї і згадується кілька культових практик.
Найчастіше Нікс була вшанована на фоні інших культів. Так виникла статуя під назвою «Ніч» у храмі Артеміди в Ефесі.Pausanias, 10.38.6. Спартанці мали культ сну і смерті, що вважалися близнюками.Pausanias 3.18.1. Культові назви, сполуки складені із , засвідчуються для кількох божеств, зокрема Діоніса Nyktelios «нічний»Pausanias 1.40.6) та Афродіти Philopannyx, «та, що любить усю ніч».Orphic Hymn 55.
Римські автори згадували культові практики та писали гімни на честь Нікти.
Астрономія У 1997 році Міжнародний астрономічний союз схвалив ім'я Нікс для гори на планеті Венера. Гора «Нікс» розташована на широті 30° на північ і довготі 48,5° на схід на поверхні Венери. Її діаметр — 875 км.
21 червня 2006 року Міжнародний астрономічний союз перейменував один із нещодавно відкритих супутників (карликова планета) Плутона (S / 2005 P 2) Ніктою (Nix), на честь богині Ночі. Ім'я було написано з «I» замість «Y», щоб уникнути конфлікту з астероїдом 3908 Nyx.
Примітки
Джерела Арістофан, Птахи. Повна грецька драма. об. 2 . Юджин О'Нілл-молодший, Нью-Йорк. Випадковий будинок. 1938 рік. Інтернет-версія в цифровій бібліотеці Perseus. Арістофан, Aristophanes Comoediae за редакцією FW Hall та WM Geldart, vol. 2. FW Hall та WM Geldart. Оксфорд. Клердон Прес, Оксфорд. 1907 рік. Грецький текст доступний у цифровій бібліотеці Perseus Ганц, Ранній грецький міф: Посібник з літературних та мистецьких джерел, Університетська преса Джона Гопкінса, 1996, Два томи: (т. 1), (т. 2). Грімаль, П'єр, Словник класичної міфології , Вілі-Блеквелл, 1996, . «Nyx» с. 314 Гесіод, Теогонія з гомерівських гімнів та Гомеріка з англійським перекладом Х'ю Г. Евеліна-Уайта, Кембридж, Массачусетс, Гарвардський університетський прес; Лондон, ТОВ Вільям Хайнманн, 1914 рік. Інтернет-версія в цифровій бібліотеці Perseus. Грецький текст доступний з того ж вебсайту Otto Kern ed., Orphicorum Fragmenta. Павзанія, Опис Греції з англійським перекладом WHS Jones, Litt. Д. та Х. А. Ормерод, МА, у 4-х томах. Кембридж, MA, Гарвардський університет Прес; Лондон, ТОВ «Вільям Хайнманн» 1918 р. Інтернет-версія в цифровій бібліотеці Perseus Pausanias, Graeciae Descriptio. 3 томи . Лейпциг, Тебнер. 1903 рік. Грецький текст доступний у цифровій бібліотеці Perseus . Сіммонс, Олімпос. Сміт, Вільям ; Словник грецької та римської біографії та міфології'', Лондон (1873). «Nyx»