Карл Корренс або Карл Франц Йозеф Еріх Корренс ( або або ; 19 вересня 1864 — 14 лютого 1933) — німецький біолог, ботанік, міколог, професор, професор ботаніки, почесний професор Берлінського університету, професор біології, піонер генетики в Німеччині, один з першовідкривачів законів Менделя.
Біографія Карл Корренс народився в Мюнхені 19 вересня 1864 року. Його батько був художником. Втративши обох батьків в ранньому віці, Корренс був вихований своєю тіткою; в початковій школі вчився у Санкт-Галлен в Швейцарії.
З 1885 по 1888 рік він вивчав ботаніку в Граці, Берліні і в Лейпцигу. У 1885 році Корренс вступив до Мюнхенського університету. Карл Вільгельм фон Негелі викладав Карлу Корренс ботаніку; знаючи, що у Корренса немає батьків, він намагався допомогти йому в навчанні. Негелі був тим, хто прищепив йому інтерес до вивчення ознак спадковості у рослин; він також надавав Корренс допомогу в написанні дисертації. У 1892 році Карл Корренс одружився з Елізабет, племінницею Карла Вільгельма фон Негелі. Два сина Корренса також були видатними вченими: мінералог Вільгельм Карл Корренс (1893—1980) і хімік Еріх Корренс (1896—1981).
Після закінчення Мюнхенського університету та завершення дисертації, Карл Корренс отримав у 1889 році ступінь доктора і став викладачем в університеті Тюбінгена. З 1897 року він був професором Тюбінгенського університету. У 1899 році Карл Корренс став професором ботаніки в університеті Тюбінгена. У 1902 році він став професором ботаніки в університеті Мюнстера і директором Ботанічного інституту та Ботанічного саду. У 1903—1907 роках Карл Корренс був професором Лейпцизького університету, а в 1909—1914 роках Мюнстерського університету. Він був також почесним професором Берлінського університету.
Карл Корренс був членом німецького товариства дослідників природи «Леопольдіна». У 1914—1933 роках Корренс був директором інституту біології в Берліні. У 1920 році він став професором біології. Був членом Королівської Прусської Академії наук в Берліні з 1915 по 1919 рік і членом Прусської Академії наук в Берліні з 1919 до 1933 року. У 1932 році Корренс був нагороджений Лондонським королівським товариством, отримавши Медаль Дарвіна. У тому ж році він отримав Медаль Гарнака.
Карл Корренс помер в Берліні 14 лютого 1933 року. Він був похований на лісовому цвинтарі Далем, що знаходиться на південному заході Берліна, округ Штегліц-Целендорф. У його честь в 1938 році був відкритий трикутний парк в безпосередній близькості від Інституту Кайзера. Багато робіт Корренса так і залишилися неопублікованими і були знищені в результаті бомбардування Берліна в 1945 році.
Наукова діяльність Карл Корренс спеціалізувався на мохоподібних, водоростях, насіннєвих рослинах і на мікології. Основна заслуга Корренса полягає у вторинному відкритті і підтвердженні (одночасно з голландцем Хуго де Фрізом і австрійцем Еріхом Чермаком) законів спадковості, встановлених Грегором Менделем. Перші результати досліджень Корренса про явище спадковості у рослин були опубліковані в 1900 році.
Наукові роботи
G. Mendels Regel über das Verhalten der Nachkommenschaft der Rassenbastarde, Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft 18 (1900), 158—168. Über Levkojenbastarde — Zur Kenntnis der Grenzen der Mendelschen Regeln, Botanisches Centralblatt 84 (1900), 1—16 (erstmalige Beschreibung der Genkopplung) Experimentelle Untersuchungen über die Entstehung der Arten auf botanischem Gebiet, Archiv für Rassen- und Gesellschafts-Biologie 1 (1904), 27—52. Die Bestimmung und Vererbung des Geschlechtes, nach Versuchen mit höheren Pflanzen, Verhandlungen der Gesellschaft Deutscher Naturforscher und Ärzte 1907, 794—802. Zur Kenntnis der Rolle von Kern und Plasma bei der Vererbung, Zeitschrift für induktive Abstammungs- und Vererbungslehre 1 (1909), 291—328.
Примітки