Ідомене́й () — критський володар, онук Міноса, син Девкаліона і Клеопатри, батько Іфікло, Халкіопи, Ідаманта і Клісітіри.
Був одним із 80 женихів Єлени.
Доєднався до походу проти Трої на вимогу власних підданихГомер. Одіссея, XIV, 237—239. Водночас, за твердженням Філострата умовою його участі в поході була згода призначити Ідоменея співкомандувачем грецького війська поруч із АгамемнономФілострат. Герої, 30. Під час битв уславився хоробрістю й завзятістю. Був одним з тих, кого вибрали для двобою з Гектором, а також серед воїнів, що сховалися в Троянському коні.
За «Одіссеєю», Ідоменей щасливо повернувся додому. Згідно з пізнішими переказами, при поверненні додому Ідоменея захопила буря на морі. За свій порятунок він обіцяв Посейдонові принести в жертву першу істоту, яку побачить на Криті. Першим, кого він побачив, був його син; виконуючи присягу, Ідоменей приніс його в жертву. Це викликало обурення народу, який вигнав Ідоменея з Криту. Владу захопив прийомний син царя (і коханець його дружини Меди) ЛевкМустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.114.
Після вигнання він оселився в Калабрії, де й померВергілій. Енеїда, III, 400. За іншою версією — завершив свої дні в КолофоніСервій. Коментар до Енеїди, III, 401. Натомість Діодор стверджував, що Ідоменей був похований на Криті — в одній усипальниці з МеріономДіодор Сицилійський. Історична бібліотека, V, 79, 4.
Образ Ідоменея втілено в європейській драматургії (А. Аллегрі, П. Ж. Кребільйон, А. М. Лем'єр) та музиці (В. А. Моцарт, Ф. Паер та ін.).
Примітки
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.