Китай є батьківщиною однією з найдревніших цивілізацій світу, і можливо, єдиною, де фізичний тип населення не змінювався впродовж 5 тисячоліть. Китай має історію, що налічує 5 000 років мистецького, філософського і політичного розвитку. Хоча регіональні відмінності створюють відчуття різноманіття, спільність мови і релігійно-етнічних поглядів об'єднують культуру Китая, у рамках якої були створені такі значимі у всесвітньому масштабі явища, як конфуціанство і даосизм.

Китайська міфологія

Китайська філософія

Релігійні вірування

Даосизм

Засновником даосизма був Лао Цзи (.). Його справжнє ім'я — Лі Ер (Лі Боян, Лао Дань). По переказам народився у 604 р. до н. е..

Основне визначення даосизма — дао, «шлях» або «протилежність». Дао — це невидимий всюдисущий закон природи, шлях, по котрому йде людина і людство, безлика, безякісна субстанція. Дао не діє, тим самим, породжуючи все, воно вічне і безіменне, порожнє і невичерпне. З нього все вийшло і в нього і повернеться. Бездіяльність породжує бездіяльність, тому необхідно до мінімуму звести людську активність. Виникає принцип у-вей, принцип недіяння, «споглядальна пасивність»: людина вивчає світ, але не змінює, робить тільки те, що необхідно.

У даосизмі взаємодіють два протилежні починання — инь і ян, котрі перетікають одне і інше і не можуть існувати один без одного. Инь — від'ємне, пасивне, жіноче починання; ян — позитивне, активне, чоловіче.

В II ст. даосизм оформлюється організаційно. Його започаткувала школа «шлях небесних наставників», заснована полулегендарним Чжан Лином. На початку V ст. оформляються ритуал і віровчення, даосизм стає державною релігією, з'являється пантеон божеств, вчення про богиню Сиванму (праматері всіх людей), потім даосизм розпадається на безліч сект і напрямків. Виходячи з вчення про Дао, даосизм запропонуував оригінальну концепцію найкращого державного управління — недіянняя: якщо правитель перебуває в бездіяльності, то в силу Дао справи самі налагодяться. І, так само, як і інші філософські вчення, даосизм осуджує війну.

Буддизм Буддизм став проникати у Китай на рубежі н. е. Існували перекази про появу там буддистських проповідників ще у III віку до н. е., однак вони не можуть вважатися достовірними.

Першими розповсюдниками буддизму були купці, які приходили у Китай по Великому шовковому шляху з центральноазійських держав. Монахи-міссіонери, спочатку з Центральної Азії а пізніше — з Індії, з'являються в Китаї до II—III століть.

Вже до середини II століття з буддизмом знайомиться імператорський двір, про що свідчать жертвоприношення Лао-цзи (засновнику даосизма) і Будди, вчинені імператором Хуань-ди в 165. За переказом, перші буддийскі сутрыи були привезені на білому коні в Лоян, столицю імперії Східна Хань, за царювання імператора Мин-ди (58-76); тут же пізніше з'явився перший в Китаї буддійський монастир — Байма-си (Храм Білому коні).

В кінці I століття зареєстрована діяльність буддистів ще в одному місті восточноханської імперії — Пенчене. На початку ІІстоліття була складена «Сутра 42 статей» — перша спроба викладу китайською мовою основ буддийського.

Мова і письмо

Мистецтво

Китайське народне мистецтво Китайська література Візуальне мистецтво Кераміка Китайський живопис Камнерізні ремесла Китаю Лакові вироби Китаю Китайська музика Виконавські види мистецтва Китайський театр Китайська опера Тайванська опера Китайський танець Китайський цирк

Китайська архітектура

Китайська архітектура характеризується двосторонньою симетрією, використанням замкнутих відкритих просторів, фен-шуй, горизонтальним акцентом і натяком на різні космологічні, міфологічні або загалом символічні елементи. Китайська архітектура традиційно класифікує споруди за типом, починаючи від пагод і закінчуючи палацами.

Садівництво

Китайський сад — це стиль ландшафтного саду, який розвивався роками. Він включає в себе як величезні сади китайських імператорів та членів імператорської сім'ї, побудовані для задоволення та враження, так і більш інтимні сади, створені вченими, поетами, колишніми урядовцями, солдатами та торговцями, створені для роздумів і втечі від зовнішній світ. Вони створюють ідеалізований мініатюрний пейзаж, який покликаний виразити гармонію між людиною та природою.

Китайська каліграфія

Китайська каліграфія — це письмо китайських ієрогліфів як вид мистецтва, що поєднує суто візуальне мистецтво та інтерпретацію літературного значення. Цей тип вираження широко практикується в Китаї та загалом користується високою пошаною в усій Східній Азії.

Кінематограф

Китайська кухня

Китайська кухня має древню історію і багаті традиції. У кожнім районі країни свої особливості. Південна кантонска кухня славиться рибними стравами і стравами з морепродуктів, хуайянська — дуже гострими і екзотичними стравами. Пекинська кухня відома качкою по-пекінськи і тушкованим м'ясом з овочами.

Китайці впевнені, їжа повинна бути не тільки смачною і корисною, але і красиво оформленою. А насолоджувтися їжею неможливо, якщо їсти поспіхом, на ходу або перед телевізором.

Практика вживання чаю має давню історію в Китаї, оскільки виникла там. Історія чаю в Китаї довга і складна, адже китайці насолоджувалися чаєм протягом тисячоліть. Вчені вважали напій ліками від різноманітних хвороб; знать вважала вживання хорошого чаю ознакою свого статусу, а простолюдини просто насолоджувалися його смаком.

Китайські бойові мистецтва

Китай є однією з головних батьківщин східних бойових мистецтв. Китайські бойові мистецтва, які часто називають кунг-фу та ушу, являють собою кілька сотень бойових стилів, які розвивалися протягом століть у Китаї.

Календар

Література

Художня культура. Підручник 11 клас. Назаренко Н. В., Оберіг, Харків, 2011. Греченко В. А., Чорний І. В. Світова та українська культура, К., Літера ЛТД, 2009.

Див. також

Китайський світ Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в КНР Китайський зодіак Китайський гороскоп Китайська система мір Культурна лихоманка в Китаї Культура Тибету

Посилання