Генріх Курт Еміль Ернст фон Шенкендорфф (; 9 жовтня 1877, Зорау — 22 лютого 1941, Лігніц) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.
Біографія Представник давнього прусського роду, відомого з 13 століття. Син оберста Крістіана фон Шенкендорффа і його дружини, уродженої графині Штрахвіц. Молодший брат генерала піхоти Макса фон Шенкендорффа.
7 березня 1896 року поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни, в основному служив на штабних посадах. Після демобілізації армії продовжив службу в рейхсвері. 31 жовтня 1927 року вийшов у відставку. 1 жовтня 1935 року повернувся на службу і був призначений інспектором військ запасу Лігніца. Цю посаду Шенкендорфф займав до кінця життя.
Звання
Другий лейтенант (7 березня 1896) Лейтенант (1 січня 1899) Оберлейтенант (10 квітня 1906) Гауптман (24 березня 1909) Майор (28 листопада 1914) Оберстлейтенант (18 грудня 1920) Оберст (1 квітня 1923) Генерал-майор запасу (31 жовтня 1927) Генерал-майор (1 жовтня 1937) Генерал-лейтенант запасу (1 листопада 1939) Генерал-лейтенант (1 лютого 1941)
Нагороди
Столітня медаль Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний воєнний хрест за героїчний вчинок Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами і короною Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу з мечами (1916) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Сілезький Орел 2-го ступеня Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Література
Jörn Hasenclever: Wehrmacht und Besatzungspolitik in der Sowjetunion. Die Befehlshaber der rückwärtigen Heeresgebiete 1941—1943. Schöningh, Paderborn 2010, ISBN 978-3-506-76709-7. Wolf Keilig: Truppenoffiziere, Sanitätsoffiziere im Generalsrang, Waffenoffiziere im Generalsrang, Offiziere d. Kraftfahrparktruppe im Generalsrang, Ingenieur-Offiziere im Generalsrang, Wehrmachtsrichter im Generalsrang, Verwaltungsoffiziere im Generalsrang, Veterinäroffiziere im Generalsrang. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0. Günter Wegmann (Hrsg.), Günter Wegner: Formationsgeschichte und Stellenbesetzung der deutschen Streitkräfte 1815—1990. Teil 1: Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815—1939. Band 2: Die Stellenbesetzung der aktiven Infanterie-Regimenter sowie Jäger- und MG-Bataillone, Wehrbezirkskommandos und Ausbildungsleiter von der Stiftung bzw. Aufstellung bis 1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-1782-8, S. 212.