Микола Рощенко (; 27 жовтня 1942, Кліщелі) — польський та український історик, філолог і громадський діяч, доктор гуманітарних наук.

Тривалий час був науковим працівником Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, активний учасник українського життя на Підляшші, один із найавторитетніших дослідників історії, мови та культури Підляшшя, почесний член Українського Товариства в Люблині.

Біографія Народився 27 жовтня 1942 року в Кліщелях, що тоді входили до складу крайсгауптманшафту Більськ округи Білосток Німеччини. Родина мала власне господарство. У 1956 році закінчив семирічну школу в Кліщелях. Попри український характер регіону, у школі викладалася серед іншого білоруська мова, оскільки польська влада розглядала місцеве населення винятково білорусами. У 1956—1960 роках навчався у Загальноосвітньому ліцеї з білоруською мовою навчання в Більську.

У 1961 році вступив на історичні студії гуманітарного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. У 1964 році почав також навчатися на факультеті російській філології. Того ж 1964 року Рощенко почав брати активну участь в українському житті Люблина. Згодом став членом Українського суспільно-культурного товариства, й пізніше тривалий час був головою гуртка УСКТ. У червні 1966 року захистив магістерську роботу «Табори радянських полонених на Люблинщині» й здобув диплом магістра історії. У червні 1968 року здобув диплом магістра російської філології, захистивши магістерську роботу «Горький и Польша».

З липня до вересня 1968 року працював у Вищому вчительському училищі в Люблині, викладав російську мову, історію Росії та російську літературу. З жовтня 1968 року працював викладачем російської мови на Студії практичного навчання іноземних мов Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині. 31 серпня 1969 року одружився з Валентиною Носкович. Наприкінці 1960-х років став членом . Був членом профспілки Союз польського вчительства. У другій половині 1970-х років почав досліджувати українські говірки околиць Кліщель. Восени 1979 року на Гуманітарному факультеті УМКС захистив кандидатську дисертацію «Північноукраїнські говірки околиць Кліщель. Фонетика. Флексія» й таким чином здобув ступінь кандидата гуманітарних наук. У 1980—1981 роках брав участь у русі «Солідарності».

З 1980-х років почав публікувати науково-популярні статті в альманасі «Український Календар» та українському тижневику «Наше слово». У 1985 році організував першу українську наукову конференцію «Участь українців у боротьбі з гітлерівським фашизмом і їх внесок у загальний доробок ПНР», матеріали конференції були видані в 1987 році. Публікував статті в позацензурному підляському журналі «Основи» Юрія Гаврилюка. У 1990 році почав викладати українську мову у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині.

У 1991 році став одним із двох кандидатів-українців (разом з Юрієм Ігнатюком) від Північного Підляшшя на парламентських виборах до Сейму Польщі, був у Виборчому комітеті православних й здобув 1993 голоси. У 1991 році став першим головним редактором українського часопису «Над Бугом і Нарвою». Залишався головним редактором часопису до 1996 року, пізніше продовжив співпрацю як співпрацівник. З 1992 року став учасником новоствореного Союзу українців Підляшшя. Після створення 1992 року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської спеціальності української філології проводив для студентів україністики курсові заняття з предмета «Історія України». У 1992—1993 роках був співредактором часопису «Люблинський Український Вісник». У 1993 році ініціював проведення панахиди у православній церкві Кліщель за жертвами Голодомору. 1993 року став членом Організаційного комітету відзначень 360-річчя посвячення люблинської православної Спасо-Преображенської церкви. У 1996 році увійшов до складу Комісії історичної пам'яті новоствореної Ради духовенства та мирян Люблинсько-Холмської православної єпархії. У 1999 році став одним із засновників Товариства догляду за могилами українських воїнів у Люблині. З кінця 1990-х років публікував наукові статі у виданнях «Rozprawy Slawistyczne», «Холмський архів», «Roczniki Kulturoznawcze», «Холмсько-Підляські історичні студії» тощо.

У 2003 році звільнений з Університету Марії Кюрі–Склодовської, тому був вимушений вийти на пенсію. У 2006 році суд визнав його звільнення безпідставним і незаконним. Активно бере участь у діяльності Українського Товариства в Люблині. У 2010—2015 роках також був членом Головної Ради Союзу українців Підляшшя. У 2017 році став почесним членом Товариства друзів Кліщелівської землі. У серпні 2017 року став одним із засновників Товариства «Підляський науковий інститут». У жовтні 2017 року брав участь у І Підляській українській науковій конференції «25 років Союзу українців Підляшшя» в Більську.

Нагороди Державні Бронзовий Хрест Заслуги (Польща, 1981) (Польща, 1986) Золотий Хрест Заслуги (Польща, 1989) Кавалерський Хрест Ордена Відродження Польщі (Польща, 2002) Почесна грамота Міністерства закордонних справ України (Україна, 2008) Відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» (Україна, 2017)

Недержавні Медаль «» (постанова Сенату Університету Марії Кюрі-Склодовської, 1978) Нагорода Ректора УМКС III ступеня (1975) Нагорода Ректора УМКС III ступеня (1985) Почесна грамота XXX-річчя Українського суспільно-культурного товариства (1986) Почесна грамота Об'єднання українців у Польщі з нагоди 40-річчя заснування українських громадських структур у Польщі (1997) Колективна нагорода Ректора УМКС І ступеня (1998) Звання Почесного члена Українського Товариства (2013)

Особисте життя

Родина Проживає в Любліні. Дружина — Валентина Носкович, викладачка, походить із давнього роду Кліщель. Сини — Павло ( 1970) та Славомир ( 1973), має внуків. Родина Рощенків були вірними православної парафії Преображення Господнього в Люблині.

Батько — Феодір, мати — Марія Романович, походять з давніх родів Кліщель.

Захоплення Захоплення Миколи Рощенка — шахи, бридж, волейбол, футбол.

Вибрана бібліографія

Книги польською Roszczenko M. Udział Ukraińców w walce z hitlerowskim faszyzmem i ich wkład w ogólny dorobek PRL: materiały z sesji «Udział Ukraińców w walce z hitlerowskim faszyzmem i ich wkład w utrwalenie władzy ludowej», która odbyła się w Lublinie 30 XI 1985 r. Lublin: [s. n.], 1987. ISBN відсутнє Kuprianowicz G., Roszczenko M. Cerkiew prawosławna Przemienienia Pańskiego w Lublinie. Lublin: Prawosławna Diecezja Lubelsko-Chełmska, 1993. ISBN 83-901221-1-1 Bartosiewicz A., Kaźmierak A., Kędzierska L., Matwijczyna D., Roszczenko M., Język rosyjski dla studentów politologii, wyd. UMCS, Lublin 1996. ISBN невідомо Bartosiewicz A., Kaźmierak A., Kędzierska L., Matwijczyna D., Roszczenko M., Język rosyjski dla studentów politologii wyd. UMCS, Lublin 2001. ISBN 9788322717813 (wydanie II poprawione i uzupełnione) Mikołaj Roszczenko, Kleszczele. Bielsk Podlaski ; Kleszczele : Związek Ukraińców Podlasia. 2002. ISBN 83-904738-7-9 Martynowicz M., Roszczenko M. Dasze: fragmenty historii w dokumencie i fotografii. Wydano nakładem autora, 2013. ISBN 978-83-937031

Статті українською Микола Рощенко. Кубанське чорноморське військо // Сурмач. № 1-4 (102—105) за 1990 рік. 116 стор.: С. 56-62 Григорій Купріянович, Микола Рощенко. Холмщина: Минувшина і теперішність // Пам'ятки України: історія та культура. № 3 (1995). CC. 26-36 Микола Рощенко, Люблинська преса правого спрямування стосовно православ'я і українського питання на Холмщині у 1938 році // Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші в 1938 році − обставини, перебіг, наслідки. Холмський архів, том IV. Холм. 2009. 360 стор.: С. 215—221. ISBN 978-83-927941-2-7

Примітки

Література

Посилання