Закон України «Про державну статистику» — закон України, ухвалений 9 вересня 1992 року. Втратив чинність з 1 січня 2023 року після прийняття Закону України «Про офіційну статистику».
Закон регулював правові відносини в галузі державної статистики, визначав права і функції органів державної статистики, організаційні засади здійснення державної статистичної діяльності з метою отримання всебічної та об'єктивної статистичної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуації в Україні та її регіонах і забезпечення нею держави та суспільства.
Відповідно до Закону, державна політика в галузі статистики була спрямована на створення єдиної системи обліку та статистики на всій території України та її узгодження з міжнародними стандартами і методологією.
Державна статистична діяльність проводилася органами державної статистики згідно з цим Законом та відповідно до завдань, віднесених до їх компетенції, на засадах професійної незалежності та самостійності.
Звітно-статистична документація включала в себе програми статистичних спостережень, форми звітності та інструкції щодо їх заповнення (в тому числі у сфері закупівель), що затверджуються Державною службою статистики, а також анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри, необхідні для проведення статистичних спостережень, які затверджуються органами державної статистики, державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації тощо. Звітно-статистична документація могла видаватися на паперових, магнітних та інших носіях або передаватися за допомогою засобів телекомунікацій.
Права на статистичну інформацію Закон визначав, що правила зберігання, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації, отриманої у процесі державних статистичних спостережень, а також первинних даних, отриманих у процесі проведення інших статистичних спостережень, визначалися Держстатом.
Права на зведену знеособлену статистичну інформацію, отриману органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, що проведені за рахунок коштів замовника, визначаються договорами на створення цієї інформації. Положення таких договорів не могли суперечити вимогам цього та інших законів, зокрема щодо вільного доступу до статистичної інформації.
Доступ до статистичної інформації забезпечувався шляхом: систематичної публікації її в друкованих виданнях; поширення її засобами масової інформації; безпосереднього її надання державним органам та органам місцевого самоврядування, а також надання її у відповідь на запит на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», іншим юридичним, а також фізичним особам.
Нормами закону було закріплено заборону на відмову в наданні за запитом знеособленої статистичної інформації, отриманої в процесі статистичних спостережень, проведених за рахунок коштів Державного бюджету України чи замовника на підставі договору. Така статистична інформація не могла бути віднесена до конфіденційної інформації та надавалась безоплатно, крім випадків відшкодування фактичних витрат для копіювання та друку відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Посилання Закон України «Про державну статистику» на офіційному порталі Верховної Ради України