Ожирі́ння (також адипоцитоз від — жир, сало cit — клітинаРосійсько-український академічний словник (1924-33)/ 2007 рік (С.1780)) — захворювання, за якого надлишковий накопичений жир у тілі негативно впливає на стан здоров'я та призводить до скорочення середньої тривалості життя та/або проблем зі здоров'ямWHO 2000 p.6,. Людину вважають хворою на ожиріння, якщо індекс маси тіла (ІМТ) — співвідношення ваги людини та її зросту — перевищує 30 кг/м2.WHO 2000 p.9
Ожиріння збільшує ризик виникнення різноманітних хвороб: захворювання серця, діабет II типу, синдром обструктивного апное сну, деякі види онкологічних захворювань, остеоартриту, астми,http://www.medicalnewstoday.com/releases/24118.php, тощо. Частіше за все (проте не завжди) ожиріння виникає внаслідок споживання висококалорійної їжі та малорухливого способу життя та через фактор генетичної сприйнятливості. Хоча існують випадки, коли ожиріння виникало на тлі генетичних, ендокринних порушень, вживання медикаментів або психіатричних розладів. Існує недостатньо доказів того, що деякі люди мають ожиріння через сповільнений обмін речовин, тобто їдять мало, але продовжують набирати вагу. Загалом люди з ожирінням витрачають більше калорій, ніж худорляві, оскільки для підтримання життєдіяльності тіла зі збільшеною вагою потрібно більше енергії,.
Ожиріння пов'язують із випадками передчасної смерті у всьому світі, з тенденцією збільшення розповсюдження серед дорослих і дітей, через що вважають цю проблему однією з найсерйозніших проблем охорони здоров'я XXI сторіччя.
За даними ВООЗ, станом на 2022 рік 23,6 % українців старше 18 років мало ожиріння. Для прикладу, у 1991 році на ожиріння в Україні хворіло 14 % дорослого населення. Що стосується українських дітей і підлітків (від 5 до 19 років), то показник ожиріння становив близько 4,5 %.
Для порівняння, у 2022 році на ожиріння страждало: у США — 42 %, у Німеччині — 20,4 %, у Польщі — 27,5 %, у Франції — 9,7 %, у Японії — 5,5 %.
Раціональне харчування, дієта, фізичні вправи, інтервальне голодування — основні методи боротьби з ожирінням. Інтервальне голодування призводить до більшої втрати ваги порівняно з дієтою з обмеженим вмістом калорій,,,,,. Високоінтенсивне інтервальне тренування — найефективніший тип фізичної активності для зменшення маси тіла.
Класифікація Ожиріння — це захворювання, за якого надлишок накопиченого жиру в тілі негативно впливає на стан здоров'я. Визначається за показником індексу маси тіла (ІМТ), і в подальшому оцінюється за показником розподілу жиру, що обчислюється за коефіцієнтом співвідношення талії/стегон, і загальним фактором ризику виникнення серцево-судинних захворювань.NHLBI p.xiv ІМТ безпосередньо пов'язаний як із показником процентного вмісту жиру в тілі, так і з загальною кількістю жиру в тілі.
У дітей нормальна для здоров'я вага коливається залежно від віку і статі. Ожиріння у дітей і підлітків визначається не за певними цифрами, а у порівнянні з середніми показниками групи історичного контролю з ІМТ вище 95-го процентилю. Дані, за якими вираховуються ці процентилі, ґрунтуються на спостереженнях, зроблених з 1963 по 1994 роки, таким чином, на них не впливають дані про загальне збільшення ваги в останні роки.
ІМТ Класифікація < 18,5 недостатня вага18,5–24,9 нормальна вага25,0–29,9 надлишкова вага30,0–34,9 ожиріння I ступеня35,0–39,9 ожиріння II ступеня≥40,0 ожиріння III ступеня
ІМТ визначається шляхом ділення маси тіла людини на зріст, зведений у квадрат, і зазвичай обраховується в одиницях метричної системи або в «американських одиницях».
Розповсюджені визначення, що були затверджені Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) у 1997 році, і опубліковані 2000 року, містять показники, що відображені у таблиці праворуч.
Деякими джерелами були внесені певні зміни у визначення ВООЗ. Так у літературі з хірургії ожиріння третього ступеня поділяється на окремі категорії, точні значення яких поки що обговорюються.
Будь-який ІМТ ≥35 або 40 називається «серйозним ожирінням» ІМТ ≥35 або 40–44,9 чи 49,9 називається «патологічним ожирінням» ІМТ ≥45 або 50 називається «надморбідним ожирінням»
Оскільки в азійських народів негативні для здоров'я наслідки виявляються за нижчих рівнів ІМТ, ніж у представників білої раси, в деяких країнах визначення ожиріння було переоцінене; японці визначають ожиріння, якщо показник ІМТ перевищує 25, тоді як у Китаї ожиріння діагностують при ІМТ більш як 28.
Вплив на здоров'я
Надлишкова вага супроводжується різними захворюваннями, а саме серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом II типу, синдромом обструктивного апное сну, деякими видами раку, остеоартритом та астмою. Через це було визнано, що ожиріння спричинює зменшення середньої тривалості життя.
Смертність
Ожиріння є однією з головних причин передчасної смерті у всьому світі. Під час розлогих американських і європейських досліджень було виявлено, що ризик смертності найменший, коли ІМТ 20-25 кг/м2 для людей, які не палять, і 24–27 кг/м2 для курців. Зі зміною показника ІМТ у будь-який бік, ризик збільшується. ІМТ, що перевищує 32, пов'язують з подвійним рівнем смертності серед жінок за проміжок протягом 16-річного періоду. За підрахунками, в Сполучених Штатах ожиріння спричинює зростання з 111 909 до 365 000 смертей на рік, водночас у Європі 1 мільйон (7,7 %) смертей пов'язують з надлишковою вагою. Загалом, ожиріння призводить до скорочення середньої тривалості життя на строк від шести до семи років. Якщо показник ІМТ складає 30-35, середня тривалість життя зменшується на строк від двох до чотирьох років, а при крайньому ступені ожиріння (ІМТ>40) середня тривалість життя знижується на 10 років.
Захворюваність Ожиріння збільшує ризик багатьох фізичних і психічних хвороб. Ці супутні захворювання найчастіше проявляються як метаболічний синдром, сукупність медичних розладів, яка охоплює: цукровий діабет 2-го типу, підвищений кров'яний тиск, високий рівень холестерину в крові і високий рівень тригліцеридів.
Ускладнення можуть бути викликані безпосередньо ожирінням або непрямо зв'язані з ним через механізми, що мають спільну причину, наприклад, погане харчування або сидячий спосіб життя. Сила зв'язку між ожирінням і певним захворюванням буває різною. Одним із найдужчих, є зв'язок із діабетом 2-го типу. Надлишковий жир лежить в основі 64 % випадків діабету у чоловіків і 77 % випадків у жінок.Seidell 2005 p.9
Наслідки для здоров'я поділяються на дві великі категорії: ті, що виникають внаслідок впливу збільшеної жирової маси (наприклад, остеоартрит, обструктивне апное сну, соціальна стигматизація) і ті, що пов'язані зі збільшенням кількості жирових клітин (діабет, рак, серцево-судинні захворювання, неалкогольна жирова дистрофія печінки). Збільшення жирових відкладень змінює реакцію організму на інсулін, що може викликати інсулінорезистентність. Збільшення жиру також створює прозапальний стан, і протромботичний стан.
Розділ медицини Захворювання Розділ медицини Захворювання|width=10%| Кардіологія Ішемічна хвороба серця: стенокардія і інфаркт міокарда застійна серцева недостатність підвищений кров'яний тиск аномальні рівні холестерину тромбоз глибоких вен і легенева емболія Дерматологія розтяжки акантокератодермія лимфедема целюліт гірсутизм попрілостіЕндокринологія і Репродуктивна медицина цукровий діабет синдром полікістозних яєчників менструальні розлади безпліддя ускладнення під час вагітності вроджені дефекти внутрішньоутробна загибель плодаШлунково-кишкові захворювання гастроезофагеальна рефлексна хвороба жирова хвороба печінки холелітаз (камені в жовчному міхурі) Неврологія інсульт пареститична мералгія мігрені синдром зап'ястного каналу деменція ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія розсіяний склероз Онкологія рак грудей, рак яєчників рак стравоходу, колоректальний рак рак печінки, рак підшлункової залози рак жовчного міхура, рак шлунка рак ендометрія, рак шийки матки рак простати, рак нирок неходжкинська лімфома, множинна мієлома Психіатрія депресія у жінок Соціальна стигматизаціяЗахворювання дихальної системи обструктивне апное сну синдром гіповентиляції ожиріння астма більші ускладнення під час загальної анестезії Ревматологія і Ортопедія подагра недостатня рухливість остеоартрит остеохондроз Урологія і Нефрологія еректильна дисфункція нетримання сечі хронічна ниркова недостатність гипогонадизм захований член
Парадокс виживання Хоча негативні наслідки ожиріння для здоров'я населення в цілому, достатньо підтверджені наявними доказами, підсумки впливу на здоров'я в деяких підгрупах, по всьому, поліпшуються за підвищеного ІМТ — явище, відоме як парадокс виживання при ожирінні. Цей парадокс був вперше описаний 1999 року у людей з надмірною вагою і ожирінням, які проходили гемодіаліз, і згодом був виявлений у людей із серцевою недостатністю і захворюванням периферичних артерій (PAD).
У людей із серцевою недостатністю з ІМТ від 30,0 до 34,9 був нижчий рівень смертності, ніж у людей з нормальною вагою. Це було пов'язано з тим, що люди часто втрачають вагу у міру прогресування хвороби. Подібні результати було виявлено при інших типах хвороби серця. Люди з I стадією ожирінням і серцево-судинними захворюваннями мали не більші рівні подальших проблем із серцем, ніж люди з нормальною вагою, які також мають серцево-судинні захворювання. Проте у людей зі значною стадією ожиріння ризик подальших небажаних явищ збільшується. Навіть після серцевого шунтування жодного збільшення смертності не спостерігається за надмірної ваги й ожиріння. В одному дослідженні було виявлено, що поліпшення виживаності можна пояснити більш агресивним лікуванням, що його отримують люди, які страждають від ожиріння після кардіального явища. В іншому було виявлено, що якщо взяти до уваги хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у пацієнтів з PAD, вигода від ожиріння зникає.
Причини На особистому рівні поясненням причини більшості випадків ожиріння, вважається споживання надмірної кількості енергії з їжею у поєднанні з недостатньою фізичною активністю. В окремих випадках ожиріння пов'язане з генетичними чинниками, проблемами зі здоров'ям або психіатричним захворюванням. На противагу цьому, підвищення рівня захворюваності на ожиріння на суспільному рівні вважається пов'язаним з тим, що їжу легко отримати і що вона є апетитною, а також із підвищеним користуванням автомобілями та механізованим виробництвом.
Аналіз, проведений 2006 року, виявив ще десять можливих чинників зростання рівня ожиріння, що відбувається останнім часом: (1) недостатній сон, (2) чинники ендокринного порушення (забрудники навколишнього середовища, які порушують метаболізм ліпідів), (3) знижена варіативність температури середовища у приміщенні, (4) зниження рівню паління, тому що паління пригнічує апетит, (5) підвищене вживання медичних препаратів, які можуть спричинити підвищення ваги тіла (наприклад, атипові нейролептики), (6) пропорційне збільшення серед етнічних та вікових груп, які схильні до підвищеної ваги тіла, (7) вагітність у пізнішому віці (що може стати причиною схильності дітей до ожиріння), (8) епігенетичні чинники ризику, які передаються через покоління, (9) природний відбір на перевагу вищого ІМТ, (10) асортативне схрещування, яке призводить до підвищеної концентрації факторів ризику, пов'язаних з ожирінням (це призводить до підвищення кількості осіб з ожирінням через збільшення дисперсії ваги серед всього населення). При тому, що існують істотні свідчення на підтримку впливу цих механізмів на підвищене превалювання ожиріння, ці свідчення все ще є непереконливими, і автори зазначають, що ці свідчення є, можливо, менш впливовими, ніж ті, які було обговорено у попередньому розділі.
Харчування