Лестриго́ни, також Лістригони () — дике плем'я велетнів-людожерів, про яких згадується в 10-й пісні «Одіссеї». Лестригони знищили всі грецькі кораблі, крім одного, на якому Одіссей і ще купка греків урятувалися й продовжили подорож.

У міфах «Одіссея» Гомера описує, що лестригони населяли острів біля Італії. Там правив цар Лам. В тій місцевості була дуже коротка нічГомер. Одіссея, X. 80-130.

Герой Одіссей з товаришами прибули до землі лестригонів після 7-денного плавання. Вони завели свої кораблі до бухти з вузьким входом. Сам Одіссей завбачливо пришвартував свій корабель до скелі за межами бухти, та відправив трьох розвідників углиб суші на розвідку. Вони зустріли дівчину, яка брала воду з джерела. Це була дочка Антифата, вождя лестригонів. Вона привела греків до будинку свого батька, де перебувала його дружина «З гору велику на зріст», яка покликала Антифата. Він схопив одного з гостей і вбив аби з'їсти. Тисячі лестригонів вилізли на вершини скель, які оточували бухту, і стали закидувати грецькі кораблі камінням. Потім, спустившись на берег, вони вирізали та з'їли греків.

Одіссей з уцілілими товаришами поспіхом відплив на єдиному кораблі, що стояв за межами бухти.

Гесіод коротко згадує у «Каталозі жінок» персонажа Лестригона, сина Посейдона та ГеїГесіод. Каталог жінок, 40A . Павсаній у «Описі Еллади» зазначає, що «нелюдський» вигляд лестригонів у Гомера слід розуміти так, що лестригони подібні на змієногих гігантівПавсаній. Епис Еллади, 8.29.2.

Трактування образу

Роберт Ґрейвс вважав, що образ лестригонів натхненний мешканцями Скандинавії (на що вказує згадка про полярний день у їхніх землях). Торговці, що подорожували туди за бурштином, розповідали про них як про лютих варварів. Таким чином батьківщиною лестригонів насправді мусила бути легендарна Гіперборея.

За словами історика Анджело Паратіко, уявлення про лестригонів виникло внаслідок знахідки грецькими мореплавцями статуй з Монт'е-Прама, що стояли на Сардинії. Статуї належать до нурагічної культури, створені 2000-1000 років до н. е. і є найдавнішими статуями Західного Середземномор'я.

У мистецтві До образу лестригонів звернувся в однойменному сонеті 1926 року на мотиви «Одіссеї» український поет-неокласик Микола Зеров.

Зображені в фільмі «Одіссея» (2026) як велетні в залізних обладунках і з мечами, що розрубують кораблі.

Примітки

Джерела

Література

Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок. Лестриґони //

Посилання

Laestrygones (Laistrygones) на Theoi