Ана Атерлі (; 8 травня 1929, Порту — 5 серпня 2015, там само) — португальська поетеса, перекладач, історик літератури, художниця, кінорежисер-експериментатор, авторитетна постать португальської культури останніх десятиліть.
Біографія Закінчила філологічний факультет Лісабонського університету за спеціальністю Німецька філологія і докторантуру в Каліфорнійському університеті. Як поетеса дебютувала в газеті Diário de Notícias у вересні 1959 року. Займалася зоровою поезією, залишаючись в рамках поетики бароко. Розвивала жанр віршів прозою, близьких за поетикою до дзенських коан. Авторка праць з історії літератури, поезії та естетики бароко. Перекладала з англійської, французької, італійської, іспанської мов.
У 1971 році на знак протесту проти диктаторського режиму і цензури емігрувала до Великої Британії. Навчалася в Лондонській кіношколі. Після революції гвоздик повернулася на батьківщину, жила і працювала в Лісабоні.
Як художниця Ана Атерлі входила до авангардної Grupo Experimentalista Português, брала участь у групових виставках. У 1992 році в Центрі сучасного мистецтва Фонду Галуста Гюльбенкяна була представлена велика ретроспектива її мальовничих і графічних робіт періоду 1960-х — 1990-х років.
З 1981 року викладала на факультеті соціальних і гуманітарних наук в Новому Лісабонському університеті.
Творчість Um Ritmo Perdido. Lisboa: Ed. Aut. (1958, авторське видання) As Aparências. Lisboa: Sociedade de Expansão Cultural (1959) A Dama eo Cavaleiro. Lisboa: Guimarães Editores (1960) Sigma. Lisboa: Ed. Aut. (1965) Estruturas Poéticas — Operação 2. Lisboa: Ed. Aut. (1967, авторське видання) Eros Frenético. Lisboa: Moraes Editores (1968) 39 Tisanas. Porto: Colecção Gémeos, 2 (1969) Anagramático. Lisboa: Moraes Editores (1970) 63 Tisanas: (40-102). Lisboa: Moraes Editores (1973, вірші прозою) Poesia: 1958—1978. Lisboa: Moraes Editores (1980) Ana Viva e Plurilida. in Joyciana, Lisboa: & etc. (1982, колективний збірник) O Cisne Intacto. Porto: Limiar (1983) A Cidade das Palavras. Lisboa: Quetzal (1988) Volúpsia. Lisboa: Quimera (1994) 351 Tisanas. Lisboa: Quimera (1997) Rilkeana. Lisboa: Assírio & Alvim (1999, премія ПЕН-клубу Португалії за поезію) Um Calculador de Improbabilidades. Lisboa: Quimera (2001) O Pavão Negro. Lisboa: Assírio & Alvim (2003, премія Асоціації літературних критиків Португалії) Itinerários. Vila Nova de Famalicão: Edições Quasi (2003) Fibrilações. Lisboa: Quimera (2005, видання іспанською та португальською мовами) A Idade da Escrita e outros poemas. São Paulo: Escrituras (2005, антологія) 463 Tisanas. Lisboa: Quimera (2006, вірші прозою) A Neo-Penélope. Lisboa: & etc. (2007)
Проза O Mestre. Lisboa: Arcádia (1963, 2 вид. — 1976, 3 вид. 1995; бразильське видання — 2006) No Restaurante. In Antologia do Conto Fantástico Português. Edições Afrodite de Fernando Ribeiro de Mello (1967, 2 вид. 1974, 3 вид. 2003) Crónicas, Anacrónicas Quase-tisanas e outras Neo-prosas. Lisboa: Iniciativas Editoriais (1977) O Tacto. In Poética dos cinco sentidos. Lisboa: Livraria Bertrand (1979) Anacrusa: 68 sonhos. Lisboa: & Etc (1983) Elles: um epistolado. Lisboa: Editorial Escritor (1999, у співавторстві з Алберто Піментою) O Neo-Ali Babá. In Mea Libra — Revista do Centro Cultural do Alto Minho, n.º 14, Viana do Castelo (2004)
Есе, критичні видання, переклади, коментарі Nove Incursões. Lisboa: Sociedade de Expansão Cultural (1962) O Espaço Crítico: do simbolismo à vanguarda. Lisboa: Caminho (1979) A Experiência do Prodígio — Bases Teóricas e Antologia de Textos-Visuais Portugueses dos séculos XVII e XVIII. Lisboa: Imprensa Nacional-Casa da Moeda (1983) Defesa e Condenação da Manice. Lisboa: Quimera (Apresentação, notas e fixação do texto) (1989) Poemas em Língua de Preto dos Séculos XVII e XVIII . Lisboa: Quimera (Apresentação, notas e fixação do texto) (1990) Elogio da Pintura de Luís Nunes Tinoco. Lisboa: Instituto Português do Património Cultural (Apresentação e edição) (1991) A Preciosa de Sóror Maria do Céu. Lisboa: Instituto Nacional de Investigação Científica (Edição actualizada do códice 3773 da Biblioteca Nacional precedida dum estudo) (1991) Lampadário de Cristal de Frei Jerónimo Baía. Lisboa: Editorial Comunicação (Apresentação crítica, fixação do texto, notas, glossário e roteiro de leitura) (1991) O Desafio Venturoso de António Barbosa Bacelar. Lisboa: Assírio & Alvim (Organização e prefácio) (1991) Triunfo do Rosário: repartido em cinco autos de Sóror Maria do Céu . Lisboa: Quimera (Tradução e apresentação) (1992) A Casa das Musas: uma releitura crítica da tradição. Lisboa: Editorial Estampa (1995) O Ladrão Cristalino: aspectos do imaginário barroco. Lisboa: Edições Cosmos (1997, премія Товариства письменників Португалії за есеїстику) Frutas do Brasil numa nova, e ascetica monarchia, consagrada à Santíssima Senhora do Rosário de António do Rosário. Lisboa: Biblioteca Nacional (Apresentação) (2002) Poesia Incurável: aspectos da sensibilidade barroca. Lisboa: Editorial Estampa (2003) Interfaces do Olhar — Uma Antologia Crítica / Uma Antologia Poética. Lisboa: Roma Editora (2004) Obrigatório não ver. Lisboa: Quimera (2009)
Альбоми, каталоги виставок Ana Hatherly: obra visual, 1960—1990 / Manuel Castro Caldas, Jorge Molder, eds. Lisboa: Centro de Arte Moderna, Fundação Calouste Gulbenkian, 1992 Ana Hatherly: hand made = obra recente / Jorge Molder, ed. Lisboa: Fundação Calouste Gulbenkian, Centro de Arte Moderna José de Azeredo Perdigão, 2000
Визнання Лауреатка численних національних і міжнародних премій. Вірші та есе письменниці перекладені низкою мов світу, включаючи японську і китайську. У 2003 році про Ану Атерлі знято документальний фільм .
Примітки
Література Leonorama: volume de homenagem a Ana Hatherly / Maria de Rosário Pimentel, Maria de Rosário Monteiro, eds. Lisboa: Edições Colibri; Faculdade de Ciências Sociais e Humanas, Universidade Nova de Lisboa 2010.
Посилання Стаття в Інфопедіі Біографія на сайті Фонду Галуста Гюльбенкяна біографія Вірші on line Вірші on line Біографія, вірші on line Інтерв'ю Інтерв'ю, 2008 Барокове і візуальне в творчості Ани Атерлі