Лі́бія, Лі́вія () — німфа, дочка Епафа, як в грецькій, так і в римській міфології. Вона уособлювала землю Стародавньої Лівії в Північній Африці, звідки і пішла назва сучасної Лівії.
Грецька міфологія У грецькій міфології Лівія, як Ефіопія чи Скіфія, була однією з міфічних околиць, яка оточувала знайомий грецький світ еллінів та їх "чужих" сусідів.
Персоніфікована як особистість, Лівія була дочкою Епафа - царя Єгипту та сином Зевса та Іо - та Мемфіса. Лібія була захоплена богом Посейдоном, від якого вона народила синів-близнюків Бела і Агенора. Деякі джерела називають третього сина на ім'я Лелекс. Згідно з пізніми відомостями, Лібі (Лібія) замість цього зустрічалася з Зевсом і стала матір'ю БелаPseudo-Clement, Recognitions 10.21–23. У Fabulae Гігіна Лібію називали дочкою Паламеда (виправленого як Епаф), який виношував Лібіс від ГермесаHyginus, Fabulae, 160..
Римська міфологія У римській міфології Лівія була дочкою Епафа, царя Єгипту, і його дружини Кассіопеї. Вона вийшла заміж за Нептуна, дуже впливового іноземця, справжнє ім'я якого невідомо. У Лівії і Нептуна був син на ім'я Бусиріс, який став жорстоким тираном Верхнього ЄгиптуVirginia Brown's translation of Giovanni Boccaccio’s Famous Women, pp. 24–25; Harvard University Press 2001; .
Територія, якою вона правила, Стародавня Лівія та країна сучасної Лівії названі на честь неїId., p. 25.
Примітки
Література Словник античної міфології. — : Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Джерела Isidorus, Etymologiae xiv.4.1, 5.1 Augustinus, De civitate dei xviii.12 Lactantius Placidus, Commentarii in Sattii Thebaida iv.737